Макі (лемур)
Макі[1] (Cheirogaleus) — рід лемуровидих мадагаскарських приматів.
Cheirogaleus | |
---|---|
Cheirogaleus major | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Примати (Primates) |
Підряд: | Strepsirrhini |
Родина: | Макієві (Cheirogaleidae) |
Рід: | Макі (Cheirogaleus) É. Geoffroy, 1812 |
Види | |
Cheirogaleus andysabini | |
Вікісховище: Cheirogaleus |
Опис
ред.Макі досягають довжини тулуба й голови від 17 до 26 сантиметрів, а хвіст від 18 до 28 сантиметрів завдовжки. Вага зазнає сильних сезонних коливань і змінюється в межах від 200 до 600 грамів. Це робить рід Cheirogaleus найбільшим представником родини макієвих. Волосяний покрив м'який і шовковистий, жовтувато-білий зверху, сірчаного чи червонувато-коричневого забарвлення знизу. Характерними є великі, оточенні темними колами очі й маленькі тонкі вуха. Хвіст пухнастий і використовується як сховище жиру.
Поширення
ред.Макі — ендеміки острова Мадагаскар. Кілька видів населяє сухі й колючі ліси на заході і південному заході острова, а більшість видів населяє тропічні ліси на сході острова. Точні ареали окремих видів не відомі.
Спосіб життя
ред.Макі ведуть нічний спосіб життя. Упродовж дня вони сплять у дуплах дерев чи в заростях рослин; вночі вони рушають у пошуках їжі. Макі, як правило, витрачають свій час на деревах і пересуваються рачки. Вони живуть у сімейних групах, які складаються з дорослої пари і спільного потомства, партнери поділяють територію і разом сплять, але йдуть часто окремо в пошуках їжі. Оселище відносно мале, ≈ 200 метрів у діаметрі. Раціон складається в основному з фруктів, крім того, вони також споживають квіти, нектар і комах.
Особливістю є їхня регулярна обов'язкова сплячка протягом сухих місяців. У період з листопада по березень, вони додають у вазі, хвіст служить для накопичення жиру. Під час сухого сезону (у квітні — жовтні) вони впадають у сплячку. Для цього вони часто забираються в порожнисті стовбури дерев або в інші укриття. У цей час вони живуть за рахунок резервів у хвості, їхня вага може знижуватися майже наполовину. Крім того, температура тіла не підтримуватися на стабільному рівні упродо��ж цього часу, але адаптується до зовнішньої температури. Сплячка переривається короткими пробудженнями, які типові для всіх тварин, які впадають у справжню зимову сплячку.
Відтворення
ред.Парування відбувається відразу після зимової сплячки, у жовтні чи листопаді. Попри моногамний спосіб життя, принаймні в одного виду, Cheirogaleus medius, як відомо, самиці часто паруються з кількома самцями. Після приблизно 60 до 70 днів вагітності самиця народжує двох або трьох дитинчат. Вони волохаті й добре розвинені, годуються молоком 45 днів і досягають статевої зрілості у два роки. Тривалість життя може бути 20 років у неволі.
Назва
ред.Наукова назва Cheirogaleus походить від дав.-гр. χείρ — «рука», γαλῆ — «ласиця». Вернакулярна назва макі є малагасійською назвою деяких лемурів[1].
Примітки
ред.Джерела
ред.- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 507. — ISBN 0801857899. (англ.)
- Ankel-Simons, Friderun (2007). Primate Anatomy : An Introduction (3rd ed.). Durham, North Carolina: Department of Biological Anthropology and Anatomy, Duke University. pp. 55–56. (англ.)
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |