Ямне (Охтирський район)

Село Ямне знаходиться на лівому березі річки Ворскла, вище за течією на відстані 3 км розташований смт Велика Писарівка, нижче за течією на відстані 2,5 км розташоване село Сидорова Яруга, на протилежному березі — село Вільне. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці й заболочені озера. Поруч проходять автомобільні дороги Т 1901 і Т 1705.

Село знаходиться за 25 км від залізничної станції Кириківка.

В селах Спірне і Копійки проживають «вихідці» з Ямного.

З приводу походження назви села існує дві гіпотези. Перша полягає в тому, що якщо подивитись в бік Ямного з Вільного, то найбільш заселена на час заснування територія, названа Замок, знаходилась ніби в ямі. Вільняни й назвали цю місцевість «яма».

За іншою гіпотезою назва Ямне, можливо, пішла від того, що перші поселенці жили спочатку в землянках «ямах». Але імовірніша перша версія.

• З ініціативи російського уряду на початку ХУІІ століття на південній околиці російської держави було збудовано так звану «Бєлгородську оборонну лінію» 800 км завдовжки з центром у Бєлгороді, для захисту від кримських і ногайських татар. З того часу і стали активно селитись люди в цій місцевості, тікаючи від розорення турками й татарами. Переселенці в 50-х роках ХУІІ століття переселенці заснували населені пункти — Суми, Лебедин, Боромлю, Тростянець та інші. В 60-і роки виникла Велика Писарівка, Миропілля, Кириківка, Славгород.
• Група переселенців у складі 106 сімей, яку очолював Василь Павлов, прибула на територію Великописарівського району. Причину свого переселення пояснювали просто: втікали від розорення турецькими та кримськими військами. Цими переселенцями в 1678 році й було засноване село Ямне.
• Село Ямне було українським поселенням і входило до складу Охтирського слобідського українського полку. В Ямному протягом всього його розвитку не було поміщика. Ямняни були державними й особисто вільними. Село очолювали й порядкували в ньому отамани. На цю посаду призначали когось із місцевих «благодійних», з полку начальства і заможних людей.
• 1680 року село було повністю спалене. Жителів забрано в полон і продано на невільницьких ринках. Ямняни звернулись з проханням виділити їм землі для обробітку, дозволити будувати млини на Ворсклі, а також звільнити від служби та податків.
• Відомості з подальшої історії дуже бідні та уривчасті, село впродовж віків залишалося неписьменним, ніхто не занотовував того, що відбувалося, не вів щоденників, і минуле Ямного відходило для нащадків у непам'ять, ніби його і не було.
• У середині XVIII століття Ямне мало статус сотенної слободи Охтирського козацького полку, користувалося власною печаткою з гербом. Останнім ямненським (у тогочасних документах — «ємненським») сотником у першій половині 1760-х рр. був Олексій Карпов. За даними на 1779 рік Ямне — державна військова слобода Богодухівського повіту Харківського намісництва, що мала 817 мешканців (781 «військового обивателя» і 36 «власницьких підданих»); у слободі було «заборонено винокуріння та продаж вина».
• За статистичними даними 1864 року, Ямне — казенна слобода Богодухівського повіту Харківської губернії, що мала на той час 1 церкву, 427 дворів, 1316 мешканців чоловічої статі і 1359 мешканців жіночої статі. Станом на кінець XIX століття (за даними «Енциклопедичного словника Брокгауза і Єфрона») слобода Ямне мала вже близько 4000 мешканців; серед промислів слободи згадувалися «ярмарок, крамниці, торгівля хлібом, плодове садівництво».
• Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках^[1].
• 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Великописарівської селищної громади^[2].
• 19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Великописарівського району, увійшло до складу новоутвореного Охтирського району^[3].

В селі Ямному розташовані: ФГ «Бриз ВЛКОМ», «Фортуна», «Найрамдал», ТОВ а/ф «Мрія», амбулаторія загальної практики сімейної медицини, загальноосвітня школа 1-Ш ступенів, будинок культури, бібліотека, дитячий садок, поштове відділення, 8 торгових точок.

В селі Спірному розташовані: ФГ «Бантов», школа 1 ступеня, фельдшерський пункт, одна торгова точка.

Розподіл населення за рідною мовою за даними ^[4]:

• «Ямний» — гідрологічний заказник місцевого значення (у складі Гетьманського НПП).

Уродженцями села є:

• І. О. Мусієнко (1915—1989) — генерал-майор авіації, Герой Радянського Союзу.
• Рибалка Сергій Олександрович — український футболіст, півзахисник збірної України та турецького клубу «Сівасспор», чемпіон України 2015 та 2016 років.
• Сапухін Павло Андрійович — український педагог, краєзнавець.

• В селі дітей лякають Ре́вою. Мешкає на городі, в бур’янах чи хащах. Застерігали, щоб діти не толочили городину, не обривали даремно плоди^[5]

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Сумська область

• Ямне [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Ямне [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]