Юрій Тис

український письменник, журналіст, видавець, військовий історик

Ю́рій Тис (справжнє прізвище Крохмалю́к Юрій Андрійович) (27 жовтня 1904, Краків, Польща — 1 січня 1994) — український письменник, журналіст, видавець, військовий історик. За фахом інженер. Псевдоніми — Юрій Орест, справжнє прізвище — Крохмалюк.

Юрій Тис
ПсевдонімJurij Krochmaljuk[1]
Народився27 жовтня 1904(1904-10-27)
Краків
Помер1 січня 1994(1994-01-01) (89 років)
Детройт, Мічиган, США[2]
Діяльність

Життєпис

ред.

Закінчив Вищу технічну школу у Відні (1928). Працював інженером в Галичині. Був старшиною штабу 1-ї УД УНА. На еміграції в Німеччині, Аргентині (з 1947 р.) і в США (з 1962 р.).

Співзасновник Спілки українських науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі. Член Спілки українських інженерів в Аргентині[3].

Голова Інституту української культури і редактор (від 1962) його журналу «Терем». Був також головним редактором журналу «Ukrania Libre» і співредактором «Вісті Комбатанта».

Твори

ред.

Автор повістей «Під Львовом плуг відпочиває» (1937), гумористичної повісті «Щоденник національного героя Селепка Лавочки» (1944)[4], повістей «Життя іншої людини» (1958), «Звідун з Чигирина» і «На світанку» (1961), фантастичної повісті «К-7» (1964), збірки оповідань «Симфонія землі» (1951), драми «Не плач, Рахіле» (1952); історичних праць «Бої Хмельницького» (1954), «La Batalla de Poltava» (1960), «Guerra y Libertad» (1961), «UPA Warfare in Ukraine» (1972); статей в українській, іспанській та англомовній пресі.

Художні твори

ред.

Романи:

Історичні праці

ред.

Гумор

ред.

Окремі видання

ред.
  • Тис-Крохмалюк Ю. Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА. — Мюнхен, 1954. — 186 с.
  • Тис Ю. Вибрані казки. — Гемтремк : Асоціяція діячів української культури, 1971. — 68 с.
  • Тис Ю. Конотоп. Історична повість. — К.: Ярославів Вал, 2005. — 204 с.
  • Тис Ю. Маркіза. Оповідання. — Вінніпег, 1954. — 127 с.
  • Тис Ю. На світанку. Біографічна повість із життя Марка Вовчка. — Чикаго: Вид-во М. Денисюка,1961. — 404 с.
  • Тис Ю. Останній лицар (уривок) // Слово. Збірник 2. — Нью-Йорк, 1964. — С. 35—48.
  • Тис Ю. Шляхами віків: Оповідання. — Вінніпег, 1951. — 127 с.
  • Тис Ю. Не плач, Рахіле // Близнята ще зустрінуться: Антологія драматургії української діаспори / Упоряд., вст. ст. Л. Залеської Онишкевич. — Київ — Львів: Час,1997. — С. 521—538.

Примітки

ред.
  1. Чеська національна авторитетна база даних
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1120128374, Record #1120128781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Іваник Ю. Ґрех Ю. Історія українських інженерів в Арґентині // Інженери-українці в діяспорі. — Торонто, 1992. — С. 119.
  4. а б Щоденник національного героя Селепка Лавочки — Юрій-Тис. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Оглоблин Олександр. Українська історіографія 1917—1956 / Переклад з англійської. — Київ, 2003. — С. 238—239.