Шикачик смугастий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід:	Шикачик (Coracina)
Вид:	Шикачик смугастий

Біноміальна назва

Coracina striata
(Boddaert, 1783)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Corvus striatus

Посилання

Вікісховище:	Coracina striata
Віківиди:	Coracina striata
ITIS:	559476
МСОП:	103694198
NCBI:	424851

Шика́чик смугастий^[2] (Coracina striata) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Мешкає в Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 24-32 см. Забарвлення і ��озміри різняться, в залежності від підвиду. Представники підвидів C. s. guillemardi і C. s. mindorensis мають переважно сіре забарвлення, у самців на голові чорні плями. У самців — представників підвидів C. s. striata, C. s. cebuensis і C. s. difficilis надхвістя смугасте, у самиць цих підвидів живіь смугастий, чорно-білий. У самців підвиду C. s. panayensis живіт також смугастий, чорно-білий, у самиць цього підвиду груди поцятковані темними плямами. У самців підвиду C. s. kochii груди смугасті, у самиць цього підвиду нижня частина тіла повністю смугаста^[3]^[4]. У самців підвиду C. s. sumatrensis верхня частина тіла сіра, надхвістя і нижні покривні пера хвоста смугасті, у самиць цього підвиду живіт і нижня частина грудей смугасті. У молодих смугастих шикачиків верхня частина тіла сіра^[5]^[6]. У молодих представників підвидів C. s. panayensis і C. s. kochii нижня частина тіла повнісью смугаста. У молодих птахів підвиду C. s. sumatrensis верхня частина тіла коричнева, біла і чорна, нижня частина тіла біла, поцяткована чорними смугами.

Таксономія

Смугастий шикачик був описаний французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1779 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком, який. як він вважав, походив з Нової Гвінеї^[7]^[8]. Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Corvus striatus у своїй праці «Planches Enluminées»^[9] Типовою місцевістю пізніше був визначений філіппінський острів Лусон^[10].

Підвиди

Виділяють п'ятнадцять підвидів, включно з одним вимерлим:^[11]

Смугастий шикачик (зверху), філіппінський шикачик (знизу)

C. s. sumatrensis (Müller, S, 1843) — Малайський півострів, острів Тіоман^[en], Суматра, Ментавайські острови, острови Ріау, Калімантан і сусідні острови;
C. s. simalurensis (Richmond, 1903) — острів Сімелуе;
C. s. babiensis (Richmond, 1903) — острів Бабі^[en];
C. s. kannegieteri (Büttikofer, 1896) — острів Ніас;
C. s. enganensis (Salvadori, 1892) — острів Енгано;
C. s. bungurensis (Hartert, E, 1894) — острови Анамбас^[en] і Натуна^[en];
C. s. vordermani (Hartert, E, 1901) — острови Канґеан^[en];
C. s. difficilis (Hartert, E, 1895) — Палаван і сусідні острови;
C. s. striata (Boddaert, 1783) — Лусон і сусідні острови;
C. s. mindorensis (Steere, 1890) — острови Міндоро і Таблас;
C. s. panayensis (Steere, 1890) — Західні Вісаї;
C. s. boholensis Rand & Rabor, 1959 — Східні Вісаї;
†C. s. cebuensis (Ogilvie-Grant, 1896) — острів Себу (острів);
C. s. kochii (Kutter, 1882) — Мінданао і сусідні острови;
C. s. guillemardi (Salvadori, 1886) — архіпелаг Сулу.

Андаманські шикачики раніше вважалися підвидом смугастого шикачика, однак були визнані окремим видоом. Деякі дослідники також виділяють підвид C. s. panayensis у окремий вид Coracina panayensis^[12].

Поширення і екологія

Смугасті шикачики мешкають в Малайзії, Таїланді, Індонезії, Брунеї та на Філіппінах. Вони живуть у вологих і заболочених рівнинних тропічних лісах, сухих тропічних лісах, мангрових лі��ах, в чагарникових заростях та на плантаціях. Зустрічаються невеликими зграями, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів^[13]. Живляться переважно комахами, а також плодами фікусів.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Coracina striata.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Ripley, S. Dillon; Rabor, D. S. (1958). Notes on a Collection of Birds from Mindoro Island, Philippines. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History (13): 55—56.
↑ du Pont, John E. (1971). Philippine birds. Delaware Museum of Natural History. с. 234—235.
↑ Wells, David R. (2010). The Birds of the Thai-Malay Peninsula. Т. 2. Bloomsbury. с. 84—86. ISBN 9781408133132.
↑ Robson, Craig (2015). Birds of South-East Asia (вид. Concise). Bloomsbury. с. 172. ISBN 9781472924254.
↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le Choucas de la nouvelle Guinée. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 5. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 111—112.
↑ Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Choucas de la Nouvelle Guinée. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 629.
↑ Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés. Utrecht. с. 38, Number 629.
↑ Mayr, Ernst; Greenway, James C. Jr, ред. (1960). Check-list of Birds of the World. Т. 9. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 177.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 квітня 2022.
↑ BirdLife International (2016). Coracina panayensis.
↑ Kennedy, Robert S.; Gonzales, Pedro C.; Dickinson, Edward C.; Miranda, Hector C. Jr; Fisher, Timothy H. (2000). A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford University Press. с. 225. ISBN 9780198546689.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Coracina striata.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[Ripley_&_Rabor-3] Ripley, S. Dillon; Rabor, D. S. (1958). Notes on a Collection of Birds from Mindoro Island, Philippines. Bulletin of the Peabody Museum of Natural History (13): 55—56.

[4] u Pont, John E. (1971). Philippine birds. Delaware Museum of Natural History. с. 234—235.

[Wells-5] Wells, David R. (2010). The Birds of the Thai-Malay Peninsula. Т. 2. Bloomsbury. с. 84—86. ISBN 9781408133132.

[Robson-6] Robson, Craig (2015). Birds of South-East Asia (вид. Concise). Bloomsbury. с. 172. ISBN 9781472924254.

[7] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1775). Le Choucas de la nouvelle Guinée. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 5. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 111—112.

[8] Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Choucas de la Nouvelle Guinée. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 629.

[9] Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés. Utrecht. с. 38, Number 629.

[10] Mayr, Ernst; Greenway, James C. Jr, ред. (1960). Check-list of Birds of the World. Т. 9. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 177.

[ioc-11] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 квітня 2022.

[12] BirdLife International (2016). Coracina panayensis.

[Kennedy_et_al-13] Kennedy, Robert S.; Gonzales, Pedro C.; Dickinson, Edward C.; Miranda, Hector C. Jr; Fisher, Timothy H. (2000). A Guide to the Birds of the Philippines. Oxford University Press. с. 225. ISBN 9780198546689.

[1]