Чепелик Володимир Андрійович
Володи́мир Андрі́йович Чепелик (17 жовтня 1945, Київ — 13 квітня 2021, Київ) — український скульптор, педагог, професор Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, голова Національної спілки художників України. Народний художник України (1992), лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (2000).
| Володимир Андрійович Чепелик | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||
| Народження | 17 жовтня 1945 | |||||||||||
| Смерть | 13 квітня 2021 | |||||||||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||||||||||
| Країна (підданство) |  СРСР Україна | |||||||||||
| Навчання | Київський державний художній інститут | |||||||||||
| Діяльність | художник, скульптор | |||||||||||
| Заклад | Київський державний художній інститут | |||||||||||
| Учні | Гулик Микола Володимирович, Корчовий Василь Іванович, Домненко Катерина Григорівна, Люклян Богдан Йосипович, Кузнецов Володимир Вікторович, Олашин Василь Васильович, Володіна Алла Олександрівна, Горловий Михайло Петрович і Мазур Богдан Миколайович | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
 Чепелик Володимир Андрійович у Вікісховищі | ||||||||||||
Життєпис
ред.Народився 17 жовтня 1945 року в місті Києві.
У 1972 році закінчив Київський державний художній інститут.
У 1972—75 роках на творчій роботі.
1975 року розпочав викладацьку діяльність у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).
У 1986 році Володимир Чепелик став лауреатом Республіканської премії ЛКСМУ ім. М. Островського.
У 1990 році Володимира Андрійовича Чепелика було обрано головою Національної спілки художників України.
Від 1992 року — професор, у цьому ж році отримав звання «Народний художник України».
Від 1996 року — академік-засновник АМУ[1], дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997—2021)[2].
Помер 13 квітня 2021 у Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Відзнаки та нагороди
ред.Митець брав участь у вітчизняних і міжнародних виставках. Активно займався підготовкою й вихованням скульпторів у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури як професор і керівник навчально-творчої майстерні. За свою діяльність отримав низку нагород.
- Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка (2000)
- Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (2011)[3]
- Орден «За заслуги» І (2007)[4], ІІ (2004)[5] і III (1998)[6] ступенів
- Орден Дружби (2003, Росія)
- Почесна грамота Кабінету Міністрів України (1998)[7]
- Почесна грамота Верховної Ради України (2005)
- Золота медаль АМУ (2005)
- П��чесний громадянин міста Києва (2011)[8]
- Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[9]
Творчість
ред.Головною тематикою творчості Володимира Чепелика є меморіальні ансамблі, історичні та портретні композиції, зокрема галерея портретів видатних діячів вітчизняної культури. Його твори зберігаються в музейних та приватних колекціях в Україні та за кордоном.
Найвідоміші твори:
пам'ять південно товариства декобристів - пам'ятники
ПАМ'ЯТНИК УКРАІНСЬКИМ КОЗАКАМ ВИЗВОЛИТЕЛЯМ м.ВІДЕНЬ 2014р. Пам'ятник Олесю Гончару м.Киев 2000р. Пам'ятник українському козацтву Відень Меморіальний комплекс маутхаузен м. Маутхаузен - Воїнам, полеглим при визволенні Києва у 1943 році (Південна Борщагівка, Київ, 1990)
- Тарасові Шевченку в місті Чернігові (Чернігів, 1992)
ПАМ'ЯТНИК ТАРАСУ БУЛЬБІ м. КАЛЕБЕРДА 2010р. Героям Малинського партійно-комсомольського підпілля 1982р. - Жертвам Чорнобильської катастрофи (Святошин, Київ, 1994)
- Жертвам репресій (Биківнянський ліс, Київ, 1995)
Пам'ятник Михайлу Грушевському м. Київ - Михайлові Грушевському (вул. Володимирська, Київ, 1998)
- пам'ятники у співавторстві з Олексієм Чепеликом
- Миколі Яковченку (Київ, 2000)
Пам'ятник Репресованим Биківня - Олесю Гончару (Київ, 2001)
Пам’ятник Сергію Данченко м. Київ 2014р. - Загиблим дочкам та синам України (��аутхаузен, Австрія, 2002)
Пам'ятник Миколі Яковченку м. Київ 2000р. - Тарасові Шевченку (Тбілісі, Грузія, 2007)
- Тарасові Бульбі (Келеберда, 2009)
Пам'ятник Гнату Юрі м.Київ 2011р.
Примітки
ред.- ↑ Чебикін А. В. АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ (Електронний ресурс) // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл..
- ↑ Незабутні члени НАМ України. academyart.org.ua. Національна академія мистецтв України. Процитовано 03.09.2024.
- ↑ Указ Президента України № 331/2011 від 23 березня 2011 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва». Архів оригіналу за 27 серпня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
- ↑ Указ Президента України від 15 грудня 2007 року № 1223/2007 «Про нагородження працівників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури»
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2004 року № 951/2004 «Про нагородження працівників підприємств, установ та організацій»
- ↑ Указ Президента України від 5 лютого 1998 року № 82/98 «Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтва»
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 1998 року № 1684 «Про нагородження Чепелика В.А. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
- ↑ Чепелик Володимир Андрійович. kmr.gov.ua. Київська міська рада. Процитовано 03.09.2024.
- ↑ Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
Джерела
ред.- Пішов з життя знаний київський скульптор [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.]// Вечірній Київ, 14.4.2021
- Чепелик Володимир Андрійович на сайті Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Посилання
ред.- Чепелик Володимир Андрійович [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.] на сайті [Архівовано 19 липня 2011 у Wayback Machine.] Національної академії мистецтв України
- Чепелик Володимир Андрійович на сайті КОНСХУ
- Oльга Денисюк, Ольга Тамар’янська. Володимир Чепелик і його учні: вплив та новаторство // Вісник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — 2024. — № 1 (05). — С. 68-73.