Центральні міста Японії
Центра́льні міста́ (яп. 中核市, чю:каку-ші) — статус міст Японії, який можуть отримати ті населені пункти, населення яких становить понад 200 000 мешканців.[1] Вони визначаються урядовою постановою на підставі 1 параграфа 22 розділу 252 статті «Закону Японії про місцеве самоврядування» і спільного рішення міської ради міста-кандидата та ради префектури.[2] Вимоги для отримання статусу з часом змінювалися: до 2014 року чисельність населення мала бути понад 300 000 осіб (в окремих випадках в категорію могли бути включені міста з населенням 200 000 — 300 000 мешканців),[1][3] а до 2006 року — також площа міста мала становити понад 100 км².[1] Після скасування категорії особливих міст 1 квітня 2015 року, будь-яке місто з населенням понад 200 000 осіб може подати запит на отримання статусу центрального.[2]
■ ― міста державного значення
■ ― центральні міста
■ ― особливі міста
Центральним містам делегуються повноваження префектур у галузі дошкільної освіти, охорони здоров'я, фінансів, планування і розвитку міста, але їхній обсяг набагато менший, ніж той, яким володіють міста державного значення Японії.
Список центральних міст
ред.На квітень 2021 року в Японії нараховується 62 населені пункти, що визначені як «центральні міста»:[4]
Колишні центральні міста
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2019) |
Список міст, які було перекваліфіковано на міста державного значення.
| Назва | Японською | Прапор | Статус центрального міста | Префектура | Регіон |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 квітня 2005 | |||||
| Шідзуока | 静岡市 | 1 квітня 1996 | Шідзуока | Чюбу | |
| 1 квітня 2006 | |||||
| Сакай | 堺市 | 1 квітня 1996 | Осака | Кінкі | |
| 1 квітня 2007 | |||||
| Хамамацу | 浜松市 | 1 квітня 1996 | Шідзуока | Чюбу | |
| Ніїґата | 新潟市 | 1 квітня 1996 | Ніїґата | Чюбу | |
| 1 квітня 2009 | |||||
| Окаяма | 岡山市 | 1 квітня 1996 | Окаяма | Чюґоку | |
| 1 квітня 2010 | |||||
| Саґаміхара | 相模原市 | 1 квітня 2003 | Канаґава | Канто | |
| 1 квітня 2012 | |||||
| Кумамото | 熊本市 | 1 квітня 1996 | Кумамото | Кюшю | |
Майбутні центральні міста
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2019) |
| Назва | Японською | Прапор | Населення (2012) | Запланована дата | Префектура | Регіон |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Йоккаїчі | 四日市市 | 307,599 | 2020 | Міє | Кінкі | |
| Кішівада | 岸和田市 | 198,615 | 1 квітня 2020 | Осака | Кінкі | |
| Міто | 水戸市 | 269,162 | 1 квітня 2020 | Ібаракі | Канто | |
| Одавара | 小田原市 | 197,413 | 1 квітня 2020 | Канаґава | Канто | |
| Суйта | 吹田市 | 357,917 | 2020 | Осака | Кінкі | |
| Токородзава | 所沢市 | 342,321 | Невідомо | Сайтама | Канто | |
| Фуджі | 富士市 | 253,455 | Невідомо | Шідзуока | Чюбу | |
| Цукуба | つくば市 | 216,221 | Невідомо | Ібаракі | Чюбу | |
| Чіґасакі | 茅ヶ崎市 | 236,222 | 1 квітня 2020 | Канаґава | Канто |
Міста, що відповідають критеріям, але ще не подали запит
ред.Цей розділ не містить посилань на джерела. (листопад 2019) |
Примітки
ред.- ↑ а б в 中核市要件の変遷 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2020. Процитовано 5 листопада 2019. (яп.)
- ↑ а б ja:日本總務省 - 中核市・施行時特例市. soumo.go.jp (яп.). Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2007.
- ↑ ja:日本財団図書館（電子図書館） Ｒｅｖｉｓｅｄ Ｌｏｃａｌ Ａｕｔｏｎｏｍｙ Ｌａｗ. nippon.zaidan.info. Архів оригіналу за 11 червня 2020. Процитовано 13 вересня 2019. (яп.)
- ↑ Дані Міністерства внутрішніх справ і комунікацій [Архівовано 2 серпня 2018 у Wayback Machine.]. (яп.)
Посилання
ред.- Рада мерів центральних міст Японії [Архівовано 21 травня 2007 у Wayback Machine.] (яп.)
- Список центральних міст Японії (Міністерство Внутнрішніх справ і комунікацій) [Архівовано 4 квітня 2012 у WebCite] (яп.)
- 1 параграф 22 розділ 252 стаття «Закону Японії про місцеве самоврядування» (яп.)