Хоровод
Хоровод (корогод) — найдавніший вид обрядово-ігрових танків синкретичного типу[1].
Зв'язок з порами року
ред.Хороводи розвиваються з замкненого кола[джерело?] і супроводяться антифонним співом — піснею, зміст якої і настрій відбиває хореографічний рисунок, танцювальний ритм кроків і жести. З введенням християнства традиційні хороводні ігри пов'язалися з церковним календарем і зазнали деяких змін.
Виконання їх колись пов'язувалося з обрядовими діями, традиційною зустріччю весни (весняний цикл танців), відзначенням літа (купальський цикл танців), зустріччю Нового року. Усі хороводи позначені характером хліборобського життя і з ним пов'язаними змінами пір року.
Найвідоміші і найпоширеніші хороводи весняного циклу: веснянки і гагілки (дівочі танці, виконувані від Благовіщення до Великодня). На літо припадає купальський цикл — мішані танці хлопців і дівчат у ніч під Івана Купала.
Соціально-побутові хороводи
ред.Є ще хороводи обжинкові, косарські, різдвяноноворічні та обрядові весільні й похоронні. Дівчата в хороводах залюбки переодягаються за русалок, мавок, ляльок тощо і прикрашуються квітами, вінками. Мета цих ігор — приворожити собі щастя в любові та майбутньому подружжі. В інших обрядових хороводних танках часто вживаються маски та костюми, які зображають ведмедя, козу, бабу, діда, цигана, жида, смерть тощо. У старовинних хороводах відбивається віра і залежність від сил природи, пізніші мають соціально-побутовий характер.
Сучасний стан
ред.Хороводні пісні дуже популярні в Україні[джерело?]. Їх люблять співати наші бабусі й дідусі. Щороку на Купала проводять хороводи і співа��ть. Дівчата виводячи хороводи співають хороводні пісні.
Тепер хороводи втратили своє обрядове значення. Вони міцно увійшли до репертуару професіональних і самодіяльних виконавських колективів, особливо дитячих.
Види хороводів
ред.За темами хороводи можна поділити на три групи:
- до першої належать хороводи, в яких відображаються трудові процеси («А ми просо сіяли, сіяли»[ru], «Мак», «Шевчик», «Бондар», «Коваль» та ін.);
- до другої — хороводи, де відбито родинно-побутові відносини трудового народу («Перепілка», «Ой гілля-гілочки», «Пташка» тощо);
- до третьої — хороводи, в яких знайшли свій вияв патріотичні почуття народу, оспівується рідна природа («Кривий танець», «А вже весна», «Марена» та ін.).
Хороводи являють собою синтетичний вид народної творчості, в якому органічно злиті поезія, музика та хореографія. Ідейний зміст того чи іншого хороводу розкривається в пісні. Отже, текст в обрядових танцях має першорядне значення, бо він визначає зміст танцю та його хореографічний малюнок.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Хороводи // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3627-3628. — ISBN 5-7707-4049-3.
Література
ред.- Гуменюк, А. Інструментальна музика — Київ, Наукова думка, 1972
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Посилання
ред.- Хороводи // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2016. — 1000 екз.
- Шум // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2098. — 1000 екз.
- Хоровод // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 561.
- Українські хороводи [Архівовано 23 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Класифікація та характеристика українських народних танців
- Богород А. В. Українські народні танці [Архівовано 12 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Українські народні танцювальні пісні (слова, ноти) [Архівовано 22 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Ігри та пісні — весняно-літня поезія трудового року (слова, ноти) [Архівовано 9 червня 2013 у Wayback Machine.]