Харківщина

Харківщина — у широкому сенсі це разом усі території, які в той чи інший період перебували в адміністративних утвореннях із центром у місті Харкові.

Харківщина — це назва адміністративно-територіальних одиниць, центром яких був Харків.

• Харківський полк слобідських козаків (1660—1765 роки).

• Слобідсько-Українська (Слобідська Українська) губернія, з 5-ти провінцій (1765—1780).

Харківська провінція — Валківське, Вільшанське, Мереф'янське, Липецьке, Харківське та Хотімлянське комісарства (1765—1780).

Харківське комісарство.

• Харківське намісництво, з 15 повітів (1780—1796 роки).

Харківський повіт (1780—1923), на 1913 рік у повіті було 27 волостей.^[1]

Харківська волость з центром у слободі Велика Данилівка.

• «друга» Слобідсько-Українська губернія, з 10 (14) повітів — (1797—1835).

• Харківська губернія (1835—1925 роки), від 1856 року з 13-ти повітів.

• Харків з околицями суміжними (Харківський повіт, частини Валківського та Білгородського повітів) + Донеччина (Зміївський повіт, Ізюмський повіт, Вовчанський повіт, Куп'янський повіт, частини Корочанського та Білгородського повітів) + Слобожанщина (Сумський повіт, Лебединський повіт, Суджанський повіт, Гайворонський повіт, частини Охтирського та Богодухівського повітів) — (6 березня – 29 квітня 1918 року).

• Харківська округа (1923—1925 рр. в складі Харківської губернії, та 1925—1930 роки у прямому підпорядкуванні Українській РСР). Округа поділялась на 27 районів. Округу скасовано у 1930 році, райони передані в пряме підпорядкування Українській РСР.^[2]

• Харківський район (1930—1932 роки) — до району поняття 'Харківщина' застосовується лишень у містечковому сенсі.

• Харківська область — (з 1932 року по наш час).

Харківщина належала і належить до історико-географічного краю — Слобожанщина, частково займає Поорілля (Приорілля) та Полтавщину – суспільнокультурне й економічне життя яких зосереджується в Харкові.

Цікавий факт: до Харківщини у 1918—1920 роках входила Бєлгородщина (Білгородщина).