Вікіпедія

Франсуа Піко

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Франсуа Едуар Піко (фр. François-Édouard Picot; 17 жовтня 1786—15 березня 1868) — французький історичний живописець, учень Франсуа Андре Венсена Жака Луї Давида, представник неокласицизму.

Франсуа Піко
фр. François-Édouard Picot Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народження17 жовтня 1786(1786-10-17)[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж
Смерть15 березня 1868(1868-03-15)[3][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (81 рік)
 Париж[3][6]
ПохованняПер-Лашез[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпортретний живописd Редагувати інформацію у Вікіданих, ню Редагувати інформацію у Вікіданих, історичний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих, релігійний живописd Редагувати інформацію у Вікіданих і міфологічний живопис Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих і Французька академія в Римі (1817)[9] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник
Напрямокнеокласицизм Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчительФрансуа-Андре Венсан Редагувати інформацію у Вікіданих і Жак-Луї Давід Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніÉdouard Cibotd Редагувати інформацію у Вікіданих, Étienne-Prosper Berne-Bellecourd Редагувати інформацію у Вікіданих, Александр Кабанель Редагувати інформацію у Вікіданих, Адольф Вільям Бугро Редагувати інформацію у Вікіданих, Ulysse Butind Редагувати інформацію у Вікіданих, Жан-Жак Еннер Редагувати інформацію у Вікіданих, Claudius Popelind Редагувати інформацію у Вікіданих, Jehan Georges Vibertd Редагувати інформацію у Вікіданих, Ferdinand Chaigneaud Редагувати інформацію у Вікіданих, Jules Collinetd Редагувати інформацію у Вікіданих, Каміль Піссарро Редагувати інформацію у Вікіданих, Georges Lafossed Редагувати інформацію у Вікіданих, Édouard Bailled Редагувати інформацію у Вікіданих, Victor Mottezd Редагувати інформацію у Вікіданих, Charles Frédéric Chassériaud Редагувати інформацію у Вікіданих, Гюстав Моро Редагувати інформацію у Вікіданих, Gustave Achille Guillaumetd[10] Редагувати інформацію у Вікіданих і Adolphe Leofantid Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникНаціональна вища школа красних мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленАкадемія красних мистецтв Франції[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
ТвориThe Siege of Calaisd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоAugustin-André Picotd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїНаціональна галерея мистецтв Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей мистецтва Метрополітен[11] Редагувати інформацію у Вікіданих, Museum of the History of Franced Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей витончених мистецтв Парижаd Редагувати інформацію у Вікіданих, Музей Фіцвільяма Редагувати інформацію у Вікіданих, Королівські музеї витончених мистецтв[12] Редагувати інформацію у Вікіданих, музей Пікардіїd Редагувати інформацію у Вікіданих, Карнавале Редагувати інформацію у Вікіданих і Версальський палац Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Франсуа Піко у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився в Парижі в 1786 році. У 1813 році виграв Римську премію, отримавши стипендію для навчання живопису. Досяг першого успіху на Паризькому салоні 1819 роки за роботу Амур і Психея (Лувр). Продовжував виставлятися у Салоні по 1839 рік. У 1836 році Франсуа Едуар Піко був обраний в Паризьку академію; раніше, в 1832 році, став офіцером ордену Почесного легіону.

Творчість

ред.

Отримавши в 1813 році велику римську премію, навчався в Італії, де написав картину «Амур і Психея» (1817), яка поклала початок його популярності. У творах першої пори своєї діяльності, як наприклад «Рафаель і Форнарина» (1822), «Орест, що засинає в обіймах Електри» (1822; в Луврських музеях) і «Благовіщення», він виявив, порівняно з послідовниками школи Давида, яка панувала на той час, більше простоти і натуральності в композиції, більше теплоти і блиску в колориті, більше м'якості і приємності в загальному враженні. Коли виник у французькому живопису романтичний напрям, Піко приєднався до нього і став прагнути в своїх роботах узгодити теплоту почуття і мальовничість з чистотою і строгістю стилю; але для повного досягнення цієї мети у нього не було достатньої сили. Проте він став одним з видних корифеїв романтичної школи і приніс важливу користь французькому мистецтву тим, що серед його учнів були такі художники, як Піль, Кабанель, Бугро, Леньов, Бенувіль, Г. Моро, Е. Леві та ін. З 1836 року він був членом французького інституту. Найважливіші з творів цього художника відносяться до монументального живопису, серед яких алегоричний плафон в одній із зал Версальського музею, два таких же плафона в Луврскій галереї і настінний розпис в паризьких церквах Нотр-Дам-де-Лорет («Небесне увінчання Богородиці»), Сент-Вінсент-де-Поль («Христос і апостоли»), Сен-Меррі («Св. Женев'єва дає обітницю невинності») і ін.; з інших творів Піко має вказати на картини: «Взяття Кале герц. Гизом у 1558 році» (в Версальської галереї) і «Епізод чуми у Флоренції» (в Гренобльському музеї); крім того їм написано багато прекрасних портретів.

Галерея

ред.
  •  
    Амур і Психея (1817).
  •  
    Леда (1832).
  •  
    Взяття Кале герц. Гизом у 1558 р.

Примітки

ред.
  1. ↑ Find a Grave — 1996.
  2. ↑ https://www.google.ru/books/edition/Cyclopedia_of_Painters_and_Paintings/4wgFAAAAYAAJ?hl=en&gbpv=1&dq=Fran%C3%A7ois-%C3%89douard+Picot+october+1786&pg=PA439&printsec=frontcover
  3. ↑ а б Lavigne H. état civil d'artistes français — Paris: 1881. — P. 87.
  4. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  5. ↑ François Edouard Picot
  6. ↑ http://archives.paris.fr/s/4/etat-civil-actes/resultats/?
  7. ↑ а б Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 268.
  8. ↑ RKDartists
  9. ↑ AGORHA — 2009.
  10. ↑ Гильоме, Густав-Ашиль // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 569.
  11. ↑ Музей мистецтва Метрополітен — 1870.
  12. ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/picot-francois-edouard
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Франсуа_Піко