Френк Бренгвін
Сер Френк Вільям Бренгвін (англ. Sir Frank William Brangwyn; 13 травня 1867, Брюгге, Бельгія — 11 червня 1956) — валійський графік і живописець. У своїй творчості приділяв велику увагу сучасному індустріальному місту та темі праці, відобразив життя народів багатьох країн.
Життєпис
ред.Френк Бренгвін ходить з родини священика. Батько цікавився малюванням і архітектурними проектами, брав участь у конкурсі з проектування приходської церкви, котрий проводило бельгійське товариство Св. Фоми та Св. Луки. Він отримав перший приз і запрошення на службу у Бельгію. Тому Френк Бренгвін народився не у Британії, а у Бельгії в родині валійського священика.
Хлопець мав художні здібності, але систематичної художньої освіти не мав[10]. Він автодидакт із яскравими здібностями, котрий створив себе сам. Працював дизайнером, графіком і художником-монументалістом. Серед його учнів — художник зі Сполучених Штатів Дин Корнуелл (1892—1960).
Подорожі
ред.Художник здійснив декілька подорожей, серед котрих відвідини Чорного моря, столиці Туреччини Стамбула, Іспанії, Марокко, Арабського Єгипту, Південної Африки. Це висвітлило його палітру, а деякі картини отримали незвичну чи дратівливу колористичну гаму.
Ще 1895 року на творчість Френка Бренгвіна звернув увагу паризький арт-ділер Зігфрід Бінг, котрий замовляв майстру ескізи на створення вітражів, плакатів, гобеленів, декоративних панно. Ескізи майстра переводили у матеріал майстри фірми Луї Тіффані. Серед творів майстра — дизайн меблів, кераміки, посуду, нових інтер'єрів і навіть архітектурних споруд. За підрахунками 1952 року Френк Бренгвін створив близько 12.000 творів. Бренгвін окрім того, є ілюстратором низки фантастичних книг, зокрема романів Дейвіда Ліндсі та Ідена Філлпотса.
Шлюби
ред.1896 року Френк Бренгвін узяв шлюб із пані Люсі Рей, але подружжя не мало дітей. Люсі Рей померла 1924 року.
У художника був другий громадянський шлюб із пані Еллен Кейт Честерфілд, котра народила сина.
Бренгвін-графік
ред.Френк Бренгвін був відомим графіком початку 20 століття. Він звернувся до створення офортів, але сміливо і нетипово. Так, він працював на великих цинкових стулках замість мідних[10], започаткувавши монументалізм навіть у офортах, що десятиліттями виготовлялись альбомного формату і розробляли побутові чи інтимні теми.
1906 року він створив черговий офорт великого розміру, подавши венеціанську церкву Санта Марія делла Салюте через щогли вітрильника. Офорт визнали найкращим на виставці у місті Мілан 1906 року і присудили золоту медаль.
У творчому доробку Френка Бренгвіна понад 500 гравюр, 280 літографій, близько 400 дереворитів.
Вибрані твори
ред.- «Шторм на морі», олійний живопис, 1889
- «Милосердя», олійний живопис, 1890, Ермітаж, Санкт-Петербург[11]
- «Аварія на морі», літографія
- «Бурлаки», офорт, 1906
- «Санта Марія делла Салюта», офорт, 1906
- Шістнадцять декоративних панно, Бренгвін Холл, Свансеа, Уельс.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Gaunt, William, The Etchings of Frank Brangwyn RA, London: The Studio Limited, 1926
- Furst, Herbert, The Decorative Art of Frank Brangwyn, London: John Lane, The Bodley Head Ltd, 1924
- Galloway, Vincent, The Oils and Murals of Sir Frank Brangwyn RA, Leigh-on-Sea, Frank Lewis, 1962
- «Очерки по истории и технике гравюры», М. «Изобразительное искусство», 1987
Примітки
ред.- ↑ Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Dictionary of Welsh Biography, Y Bywgraffiadur Cymreig — 1997. — 319 p. — ISBN 978-0-900439-86-5
- ↑ https://collections.mnbaq.org/fr/artiste/600004838
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/brangwyn-frank-1
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ https://ackland.emuseum.com/people/1286/frank-brangwyn/objects
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/408453
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO0015_XVII
- ↑ а б «Очерки по истории и технике гравюры», М. «Изобразительное искусство», 1987
- ↑ Гос. Эрмитаж, каталог 2, Западноевропейская живопись, Ленинград, «Аврора», 1981, с.249
Посилання
ред.- Frank Brangwyn Self Portrait
- Arents House (museum), Bruges
- The Brangwyn Bazaar. The definitive Brangwyn website, biography, bibliography, where to see works, illustrated.
- biography page with samples by Jim Vadeboncoeur, Jr. (from the Bud Plant site)
- War art by Brangwyn
- Brangwyn's photographic studies
- History of the Brangwyn Panels
- Brangwyn in Perspective (Brief biography plus gallery of Brangwyn's work)
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?131840
- http://www.isfdb.org/cgi-bin/pl.cgi?1363