Фарінеллі-кастрат
«Фарінеллі-кастрат» (фр. Farinelli) — біографічний фільм 1994 року про долю відомого співака XVII століття Карло Броскі, поставлений режисером Жераром Корб'є. Стрічка отримала премію «Золотий глобус» як найкращий фільм іноземною мовою, дві премії «Сезар» в категоріях за «Найкраще звукове оформлення» та «Найкращі декорації» (1995) та низку інших кінонагород 
.
Фарінеллі-кастрат | |
|---|---|
| Farinelli | |
 | |
| Жанр | байопік / драма / музичний |
| Режисер | Жерар Корб'є |
| Продюсер | Вера Белмонт |
| Сценаристи | Андре Корб'є Жерар Корб'є |
| У головних ролях | Стефано Діонізі Енріко Ло Версо Ельза Зільберштейн |
| Оператор | Вальтер ван ден Енде |
| Композитор | Крістоф Руссе |
| Музика | Рікардо Броскі, Г. Ф. Генделя, І. А. Гассе |
| Художники | Джанні Кваранта / Ольга Берлуті, Анн де Логардієре (по костюмах) |
| Дистриб'ютор | Sony Pictures Classicsd і Netflix |
| Тривалість | 111 хв. |
| Мова | італійська |
| Країна |  Франція Італія.svg){kind=small} Бельгія |
| Рік | 1994 |
| Дата виходу | Франція: 7 грудня 1994 Італія: 16 березня 1995 |
| Кошторис | 8 870 000 €[1] |
| Касові збори | 1 320 617 (Франція)[1] |
| IMDb | ID 0109771 |
| Рейтинг | MPAA: R / IMDb:  |
Синопсис
ред.В центрі сюжету фільми життєва драма відомого у XVIII-му столітті оперного співака Карла Броскі, відомого у мистецькому світі як Фарінеллі. Він виступає з концертами по всій Європі разом зі своїм братом, композитором Ріккардо Броскі, який безпощадно експлуатує талант Карла. Аби зберегти унікальний голос брата, що є запорукою успіху, в тому числі й фінансового, Ріккардо без жодних докорів сумління піддає його кастрації у підлітковому віці.
Карл-Фарінеллі мріє виконувати арії шанованого ним Георга Фрідріха Генделя, але він не може розлучитись зі своїм братом, з яким його поєднують не лише захоплення музикою, а й кохані жінки…
У ролях
ред.| Актор(ка) | Роль | |
|---|---|---|
| Стефано Діонізі | … | Карло Марія Броскі (Фарінеллі) |
| Енріко Ло Версо | … | Рікардо Броскі |
| Ельза Зільберштейн | … | Александра |
| Єрун Краббе | … | Георг Фрідріх Гендель |
| Каролін Сельє | … | Маргарет Гантер |
| Рено Ду Пілу Де Сейнт Ромейн | … | Бенедикт |
| Омеро Антонутті | … | Нікола Порпора |
| Маріанн Басле | … | Графиня Мауер |
| П'єр Паоло Каппоні | … | Броскі |
| Грем Валентайн | … | принц Уельський |
| Жак Буде | … | Філіп V |
Неточності фільму
ред.- Рікардо Броскі, брат Фаринеллі, оперу «Орфей» не писав.
- Фарінеллі ніколи не співав опер Генделя[2], одного дня заспівав декілька арій на приватному прийомі у короля Георга II і на його ж прохання.
- Гендель дійсно слухав спів Фарінеллі в «Театрі Знаті», але ніякого потрясіння він не пережив, швидше, навпаки.
«Дворянський» театр починає оперний сезон вже 28 жовтня, відновленням «Поліфема», потім сезон продовжувався оперою Верачіні «Адріано в Сирії», написаній на лібретто Метастазіо. Про те, який інтерес викликав цей твір, інформує у своєму листі від 25 листопада лорд Герві:
«Якраз зараз я з королем повернувся з позіхання, що тривало чотири години, викликаного щонайдовшою і найнуднішою оперою на світі, яку благородне неуцтво наших нинішніх музичних керівників нав'язало неосвіченій англійській публіці. Драму написав один безіменний дурень, а музику деякий Верачіні, ненормальний, який, щоб показати своє досконале уміння, написав півдюжини дуже поганих партій, і найгірші для Куццоні і Фарінеллі. Але найгірший серед них Сенесіно, який, як якась луна, що заблукала, втратив голос, і окрім одного хіба що тіла нічого не залишилося вже від його колишнього ореолу. Гендель статечно і дуже гордо сидів в середині ложі партеру, і було видно, що своєю тихою перемогою він посилює агонію цієї нещасної опери; він не помітив, що є таким же ненормальним, внаслідок того що не вигадує, яким ненормальним виставив себе Верачіні, коли написав цю оперу. У цього хлопця [Генделя] більше розуму, більше уміння, більше розсудливості, і він має набагато більшу силу музичного вираження, ніж хто-небудь інший…»— Іштван Барна «Якби Гендель вів щоденник...»[3]
Цікаві факти
ред.- Саундтрек до кінофільму записав французький барочний оркестр «Ліричні таланти» (Les Talens Lyriques) під управлінням Крістофа Руссе.
- Голос барочного співака діапазоном у 3.5 октави у фільмі «Фарінеллі-кастрат» реконструйовано змішуванням звучання контратенора Дерека Лі Реджіна (Derek Lee Ragin) та жіночого сопрано Еви Малас-Годлевської (Ewa Małas-Godlewska). Верхні ноти, які контратенор був не здатен виконати, були доповнені схожим за тембром жіночим голосом. Однорідності звучання було досягнуто за допомогою цифрової обробки. Цей процес тривав 17 місяців[4].
Визнання
ред.| Нагороди та номінації фільму „Фарінеллі-кастрат“[5] | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 1995 | Міжнародний кінофестиваль в Палм-Спрінгз | Приз глядацьких симпатій | Жерар Корб'є | Перемога | |
| 1995 | Премія «Сезар» | Найкращі декорації | Джанні Кваранта | Перемога | |
| 1995 | Найкращий звук | Жан-Поль Муґель та Домінік Еннекен | Номінація | ||
| 1995 | Найкращий дизайн костюмів | Ольга Берлуті, Анн де Логардієре | Номінація | ||
| 1995 | Золотий глобус | Найкращий фільм іноземною мовою | Фарінеллі-кастрат | Перемога | |
| 1995 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм іноземною мовою | Фарінеллі-кастрат | Номінація | |
| 1995 | Давид ді Донателло | Найкращий дизайн костюмів | Ольга Берлуті | Перемога | |
| 1995 | Найкращі декорації | Джанні Кваранта | Номінація | ||
| 1995 | Національна рада кінокритиків США | Топ іноземних фільмів | Фарінеллі-кастрат | Перемога | |
| 1995 | Кінофестиваль у Карлових Варах | Кришталевий глобус | Жерар Корб'є | Номінація | |
Джерела
ред.- Иштван Барна. Если бы Гендель вел дневник... — Будапешт : «Corvina», 1972. — 276 с. — ISBN 963-13-2517-2.
Примітки
ред.- ↑ а б Farinelli — film 1994 [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] // AlloCiné
- ↑ Иштван Барна "Если бы Гендель вел дневник..." muzlitra.ru. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28.06.2015. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Иштван Барна "Если бы Гендель вел дневник..." muzlitra.ru. Процитовано 28.06.2015.[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- ↑ Тайны Божьих кастратов. ИноСМИ.ru. 17.06.2002. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 28.06.2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій фільму „Фарінеллі-кастрат“ [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті IMDb
Посилання
ред.- Фарінеллі-кастрат на сайті IMDb (англ.)
- «Фарінеллі-кастрат» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 28.06.2015)
- Фарінеллі-кастрат на сайті AllMovie (англ.) (станом на 28.06.2015)
- «Фарінеллі-кастрат» [Архівовано 15 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
- «Фарінеллі-кастрат» на сайті Kino-teatr.ua
