Тілопо королівський
Тілопо королівський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Ptilinopus regina Swainson, 1825 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо королівський[2] (Ptilinopus regina) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає в Індонезії, Австралії та Східному Тиморі.
Опис
ред.Довжина птаха становить 22-24 см. Статевий диморфізм слабо виражений, забарвлення самиць дещо тьмяніше, ніж у самців.
Верхня частина тіла темно-зелена, голова і груди сірі, горло біле, живіт райдужний, жовто-оранжевий. На тімені рожевувато-лілова пляма, у деяких підвідів окаймлена жовтою смугою. Кінець хвоста жовтий. Очі оранжеві, лапи сизі. У представників підвиду P. r. xanthogaster тім'я білувате, горло і груди світло-сірі. У молодих птахів тім'я зелене.
Підвиди
ред.Виділяють п'ять підвидів:[3]
- P. r. flavicollis Bonaparte, 1855 — острови Флорес, Роте[en], Саву[en], Семау[en] і захід острова Тимор;
- P. r. roseipileum Hartert, E, 1904 — схід острова Тимор, острови Ветар, Леті[en], Романґ[en] і Кісар[en];
- P. r. xanthogaster (Wagler, 1827) — острови Банда, Кай[en], Дамар[en], Сермата[de], Бабар[en], Танімбар і Ару;
- P. r. ewingii Gould, 1842 — північ Австралії і острів Мелвілл;
- P. r. regina Swainson, 1825 — півострів Кейп-Йорк і східне узбережжя Австралії, а також острови Торресової протоки.
Поширення і екологія
ред.Королівські тілопо живуть у вологих рівнинних тропічних і субтропічних лісах та мангрових лісах. Живляться плодами і ягодами. Гніздяться на деревах. В кладці одне яйце.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus regina. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 27 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела
ред.- David Burnie (Hrsg.): Vögel, München 2008, Dorling Kindersley, ISBN 978-3-8310-1272-5
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht, Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0
- Christian Zenker: Die Königin unter den Fruchttauben - Ptilinopus regina, Gefiederte Welt, 136. Jahrgang, 2012, Heft 5, Seite 22ff
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |