Стюарти

Першим відомим представником роду Стюартів бул сенешаль Алан Фіц-Флаад при дворі Доль-де-Бретань, який прибув на острів Велика Британія післ�� Нормандського завоювання (в XI столітті). Один з його синів, Волтер Фіц-Алан під час громадянської війни в Англії 1135—1154 років підтримав імператрицю Матильду і зблизився з шотландським королем Давидом I. Близько 1136 року перебрався в Шотландію, де отримав володіння в Ренфрюширі, пожиттєве перство і спадкову посаду Верховного стюарда (управителя) шотландського королівського двору. Від назви посади і пішло сімейне прізвище Стюарти.

Дочка Якова V, Марія I Стюарт, претендувала на англійський трон, бувши правнучкою Генріха VII. Її син, Яків VI, із закінченням династії Тюдорів 1603 року став королем Англії під ім'ям Яків I, об'єднавши таким чином англійський і шотландський трон, хоча офіційно це відбулося 1707 року. Дім Стюартів закінчив своє існування 1807 року зі смертю внука Якова II, кардинала Генріха Бенедикта.