Старі Богородчани
Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
| село Старі Богородчани | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Богородчанський район |
| Тер. громада | Старобогородчанська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA26040310010020838 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1441 |
| Населення | 3569 (дані за 2001 рік) |
| Площа | 32 км² |
| Густота населення | 111,53 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77712 |
| Телефонний код | +380 03471 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
312 м |
| Водойми | Бистриця Солотвинська, Саджавка, Росенський |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул.Івана Франка 1. |
| Карта | |
  Старі Богородчани | |
 Старі Богородчани | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Відстань до Богородчан 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.
Назва
ред.Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.
Географія
ред.У селі потік Росенський впадає у річку Саджавку.
Історія
ред.Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.
1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну Каменецькому[джерело?].
Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Старі Богородчани та постерунку поліції.
24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селі[1].
25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 до Старих Богородчан приєднано сусіднє село Заріччя.
У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.
У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа[2].
Економіка
ред.У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні, сонячна електростанція.[3]
Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.
Пам'ятки
ред.У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення № 632), зведена 1863 року[4]. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення № 630), споруджена 1926 р.[5] Над Бистрицею збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення № 629), поставлена у 1923 році[6][7].
Відомі люди
ред.- Народилися
- Віктор Старожинський (1740—1808) — український церковний діяч, священник-василіянин, протоігумен, архимандрит Жовківського монастиря.
- Богдан Мостицький — військовий діяч, командир сотні УПА «Месники».
- Михайло Зарічний (*1958) — український учений-математик, декан механіко-математичного факультету Львівського університету.
- Ярослав Гарасим (*1973) — український фольклорист, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (з 2015 року).
- Померли
- Олексій Заклинський (1819—1891) — священник УГКЦ, поет та композитор, посол Галицького крайового сейму та австрійського парламенту. Автор мемуарів «Записки пароха Старих Богородчан»[8]
- Працювали
- Олекса Барабаш — війт села, посол до Галицького сейму 6-го скликання[9].
Фотогалерея
ред.- Світлини
-
Церква святого Юрія
-
Ікона Діви Марії
-
Ікона Діви Марії
-
Іконостас церкви святого Юрія
-
Різдвяний вертеп у церкві святого Юрія
Посилання
ред.Примітки
ред.- ↑ Іван КМЕТЮК. Відважний змаг норовистого «Прута». — «Галичина», 26 липня 2017 року
- ↑ Шематизм всего клира греко-католицької епархії Станиславівської на рік Божий 1938. — Станиславів, 1938. — С. 28
- ↑ "СОНЯЧНА ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ "БОГОРОДЧАНСЬКА-1 ". st-bogorodchany-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 14 листопада 2017.
- ↑ Старі Богородчани, Церква Різдва Пр. Богородиці 1918
- ↑ Старі Богородчани, Церква Воскресіння Христового 1926
- ↑ Старі Богородчани, Церква Св. Юрія 1918
- ↑ В Старих Богородчанах є два бронзові «музики» ливарні дзвонів Фельчинських з Калуша. ФОТО
- ↑ Diasporiana Електронна бібліотека | Заклинський О., о. Записки пароха Старих Богородчан. diasporiana.org.ua. Процитовано 11 червня 2019.
- ↑ І.Чорновол. 199 депутатів Галицького сейму. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 228 с.; іл. с.117
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
