Спритність  — це властивість[прим. 1] за значенням спритний,[1] складна якість, яка в різних видах діяльності проявляється по-різному.[2] Це здатність людини виконувати певну вправу, рух, дію чи комплекс рухів за різних обставин у найменший проміжок часу з найменшою енергетичною затратою, на повному автоматизмі (гімнастика) та/чи при миттєвій розумовій діяльності з вирішення нових непередбачуваних фізичних задач (футбол, баскетбол, інші командні види спорту). В гімнастиці це здатність своєчасно і корисно коригувати рухові дії в умовах дефіциту часу та мінливих ситуацій.[3]

Пристрій для перевірки спритності у дітей
Спритність — головний чинник художньої гімнастики

Розвиток фізичної спритності

ред.

Спритність виховується, прищеплюється та розвивається шляхом розучування нових вправ на координацію, гнучкість і швидкість, та постійного ускладнення їхнього виконання шляхом додаткового масового навантаження (жилети-обтяжувачі), агресивного зовнішнього середовища (автомати з тенісними м'ячами) чи зміну робочого майданчика (замість спортивної зали — вулиця, замість стійкої гімнастичної лави — залізна труба, яка трохи хитається)

Засоби розвитку фізичної спритності:

  • рухливі та спортивні ігри;
  • єдиноборства;
  • біг з перешкодами;
  • вправи на рівновагу в русі і в статичному положенні, під час бігу;
  • стрибки;
  • метання;
  • загальнорозвивальні вправи з предметами;
  • гімнастичні та акробатичні вправи.

Методи розвитку фізичної спритності:

  • Асиметричні рухи під час виконання симетричних вправ
  • Фізичні вправи з різним м'язовим напруженням (напр. стрибки у довжину на задану відстань)
  • Вправи з незвичних вихідних положень.
  • Дзеркальне виконання вправ (напр. метання лівою рукою для правші).
  • Ускладнення вправ додатковими рухами.
  • Зміна швидкості й темпу руху, способів виконання вправ.

Спритність у спорті

ред.

У спорті спритність виявляється у точному швидкісному виконанні рухів (стрибок, кидок, поворот…) чи комплексів рухів (нижня передача м'яча, обгін, низький старт…), головна мета яких — швидше отримання перемоги чи найкращих результатів гри чи змаганні.

Спритність у житті

ред.

Під спритністю в повсякденному житті можна вважати швидку реакцію на зміни в оточуючому середовищі, типу впіймати чи, навпаки, відхилитися від падаючих речей, перестрибування калюжі, ухилитись від машини, яка виринула з-за рогу тощо.

Спритність у водінні авто

ред.

Здатність швидко зреагувати на поведінку інших учасників дорожнього руху.

Спритність у комп'ютерній грі

ред.

Здатність виконати ряд завдань з найменшими втратами для головного героя даної комп'ютерної гри.

Примітки

ред.
  1. Властивість — «якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь».
    Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Властивість

Джерела

ред.
  1. спритність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Ковальчук Н. М., Маукевич Н.М. Вплив вправ спрямованої дії на розвиток спритності підлітків // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. — 2010. — № 2. — С. 55–59. Доступ
  3. Айунц Л.Р. Гімнастика. (Коротко про головне) Методичні матеріали до теоретичної підготовки студентів факультету фізичного виховання i спорту. — Житомир: Вид-во ЖДУ, 2008. — 62 с.

Посилання

ред.

Розвиток спритності в бойових мистецтвах — http://judoka.ho.ua/Training04.html [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]

Спритність. Методи і засоби її розвитку — http://nemk-sport.at.ua/index/spritnist_metodi_i_zasobi_jiji_rozvitku_kontrolni_vpravi_testi_na_viznachennja_spritnosti/0-39 [Архівовано 29 квітня 2014 у Wayback Machine.]