Слуга народу (телесеріал)

За сюжетом серіалу, вчителя історії Василя Голобородька таємно знімають на відеокамеру, де він лається, критикуючи владу. Потім відео потрапляє на YouTube і набирає дуже велику кількість переглядів. Після цього учитель отримує гроші через краудфандинг своїх учнів і реєструється на президентські вибори. Перемагаючи на них, він стає Президентом країни. Тож, Президентом стає проста, чесна і принципова людина, «один з нас», вчитель історії Василь Голобородько. Несподівано для всіх країна отримує незвичайного, як для корумпованої країни, гаранта конституції: він живе у професорській квартирі на Дарниці разом з батьками і старшою сестрою, позичає до зарплати і користується громадським транспортом.

Голобородько — прізвище, яке носить спільний знайомий «кварталівців». Подібний прийом використовується в багатьох сценаріях «Кварталу»^[11]

Написання сценарію почалося влітку 2014 року, хоча сама ідея була у студії «Квартал 95» вже досить давно^[12].

Його знімали в Києві в різних локаціях: дворах дев'ятиповерхівок, торгових центрах, ВДНГ і колишній резиденції Януковича — Межигір'ї.

Навесні 2016 року режисер серіалу Олексій Кирющенко повідомив, що планується почати зйомки повнометражного художнього фільму «Слуга народу 2», за мотивами сценарію другого сезону «Слуги народу»^[11]. За його ж словами прем'єра фільму готувався на початок 2017 року. З літа 2016 зйомки проходили в різних містах України^[13][14]. Одразу після повного метру планувалося зробити 24 серії вже відомого серіалу^[15].

Студія «Квартал 95» подавала у Держкіно заявку на підтримку своїх проєктів у розмірі 50 млн. ₴, з яких 15 млн. ₴ на вказаний повнометражний фільм, 35 млн. ₴ на мультфільм «Повернення Гуллівера»^[16][17]. Після скандалу у Юрмалі вона відмовилась від пітчингу^[17][18].

За день до виборів, 24 жовтня 2015 року, в День тиші на вулицях столиці було встановлено намети «Народного президента» Голобородька. В рамках цієї акції промоутери роздавали киянам листівки з різними гаслами, такими як «настукають чиновникам за пільгами», «надаю депутатам по мандатам», «люструю по самі попередники», «Кортежі — на …», «Щоб простий вчитель жив, як президент, а президент, як учитель»^[11].

Політична комедія «Слуга народу» стала найбільш рейтинговим серіалом українського телебачення за підсумками 2015 року^[18].

Серіал був лідером телеперегляду на каналі «1+1» за усіма авдиторіями, в тому числі за комерційною авдиторією 18-54 років. В Україні його подивилися більше 20 млн глядачів. А на офіційному Youtube-каналі «Кварталу 95» — 98 млн осіб^[18].

«Слугу народу» купили телеканали Естонії^[19] і Казахстану^[20]. Так, на початку року український серіал почав виходити на естонському телеканалі ETV +. Причому показували його в прайм-таймовім слоті (о 20:30) після основного випуску новин. Крім того, серіал купили кілька онлайн-платформ.

«Студія Квартал-95» продала права на показ серіалу «Слуга народу» платформі Netflix^[21].

Переговори з американською компанією вела шведська дистриб'юторська компанія Eccho Rights, з якою студія «Квартал 95» займається спільним просуванням своїх фільмів і програм. Через цю компанію «Квартал 95» укладала угоду з продажу формату серіалу американської компанії FOX Studios^[21]. Це був перший випадок, коли вітчизняний формат серіалу, придуманий і реалізований в Україні, йшов на експорт у США. Раніше права на адаптацію серіалу «Нюхач» компания Film.ua продала в Японію і Францію^[18].

У бібліотеці Netflix «Слуга народу» з'явився 2016 року з англійськими субтитрами. Для адаптації гумору і змісту в цілому компанія вдається до послуг власних перекладачів, повідомляє студія «Квартал 95»^[22].

Кіноадаптація серіалу «Слуга народу 2» була випущена в 2016 році. Другий сезон використовував кадри з фільму, щоб розширити його сюжет, і був випущений в 2017 році, вносячи фільм в основну продовження серіалу. Третій сезон вийшов у 2019 році.

На агрегаторі оцінок Metacritic серіал має середню оцінку критиків 87 балів зі 100^[23]. На IMDb середня оцінка складає 7,2/10^[24].

За результатами переглядів першої серії «Слуги народу» назвали лідером телеслота і найрейтинговішим телепродуктом осіннього сезону (рейтинг — 10,4 %, частка — 26 % за авдиторією 18-54, Україна)^[11][25]. Наступний день ефіру також впевнено вивів серіал в TOP-програм, випередивши за рівнем популярності трансляцію футбольного матчу плей-оф кваліфікації до Євро-2016 між збірними Словенії та України (рейтинг четвертої серії — 9,9 %, частка — 24,9 % за авдиторією 18-54, Україна)^[26][27].

Серіал став одним із найуспішніших продуктів осіннього сезону 2015 року і очолив ТОП розважальних і художніх телепродуктів. «Слуга народу» впевнено закріпив позицію лідера слота, помітно випереджуючи продукти інших телеканалів.

За весь час показу серіал переглянуло 20 млн українців за авдиторією 4+, вся Україна. Середні показники основного показу телесеріалу склали: рейтинг — 8,1, частка — 20,4 % (18-54, Україна)^[28].

Ярослав Підгора-Гвяздовський у «Детекторі медіа» відгукнувся, що «Перший сезон „Слуги…“, датований 2015 роком, став телевізійною бомбою — „порвав“ авдиторію і всі телеканали». Другий сезон доволі шаблонний, але має цікаву інтригу з компроматом. На думку видання, «Весь цей театр абсурду насправді не театр і не абсурд. Це великого градуса сатира, ба навіть точніше — памфлет, поданий у формі буфонади й комедії положень. А висота його градусу вимірюється актуальністю й ситуаційністю, оскільки за кожним із персонажів визирає цілком реальний і дуже навіть упізнаваний політик». Зазначалося, що в серіалі є дотепні та сміливі жарти, а загальна якість виконання зробила його найкращим українським серіалом, особливо у порівнянні зі «стандартизованим шлаком», який продукує канал «1+1». Але в країні, де триває війна, подібний памфлет утримується тільки завдяки покровительству політиків, а другий сезон, у порівнянні з першим, перетворився з «бомби на гармату-лайномет» проти політичних опонентів^[29].

Павло Казарін в інтернет-виданні «Українська правда» стверджував про «Слугу народу»: «Картинка цієї кінореальності підкупає простою. Протести — справа рук олігархів. Західні донори рвуть країну на частини. Щоб позбутися від „тиску МВФ“, звичайні громадяни скидаються особистими коштовностями. Тема вторгнення фактично відсутня. Фактор Росії — також. Всі противники головного героя — корупціонери та злодії». Та головна проблема полягає в тому, що «масовий глядач чекає від Зеленського чудес. Тих, що обіцяв з екрана його телеаватар. І коли не виявляє обіцяного, розчаровано відвертається […] На наших очах українська мрія про майбутнє обростає метастазами популізму та безвідповідальності»^[30].

Шон О'Грейді з британської газети «Independent» писав, що «Слуга народу» цікавий перед усім як серіал, що «збувся», адже Володимир Зеленський дійсно став президентом України. Серіал характеризувався як «жвавий, сатиричний, суперечливий, приземлений та чесний». На думку критика, «приходячи до влади, наш герой починає на власні очі бачити, що саме не так з тим, як керували урядом: більш-менш те, що сталося „насправді“, коли Зеленський прийшов нізвідки, щоб бути обраним президентом України у 2019 році», тому «Слуга народу» «здобув собі місце в історії культури»^[31].

Як писав Кріс Бенніон з «Telegraph», «Сатиру серіалу знайти неважко. Голобородько — порядна, чесна людина — хоча й недалека та дещо нерозумна — у системі, настільки корумпованій, що першим обов'язком нового президента є вибрати собі дизайнерські цяцьки». Критик відгукувався, що «Дивитися серіал зараз сюрреалістично […] не лише тому, що історія Голобородька дивовижним чином відображає історію Зеленського (політичну партію Зеленського називають „Слуга народу“), а й через чудову знімки яскравого, поцілованого сонцем, галасливого Києва», що нагадує про те, якою була Україна до війни^[32].

Скотт Гайнс у американському інтернет-виданні «Decider» зробив висновок, що сатира на українську політику, як не дивно, виявилася зрозумілою західним глядачам. «Сатира уїдлива, але універсальна, і немає потреби в букварі про українське політичне життя, щоб зрозуміти, що відбувається в цьому чудовому шоу». Водночас він підкреслив: «Нерозумно думати, що можна подумки вирватися з нашого теперішнього політичного болота, подивившись шоу, безпосередньо пов'язане з ним»^[33].

Частина української громадськості та культурних діячів вважає серіал українофобським, критикуючи серіал за домінування російською мови^[34][35][36] й як наслідок мовну шизофренію та подекуди антиукраїнський вміст серіалу. Зокрема, український журналіст Вадим Єрченко розкритикував сюжет серіалу назвавши його «серіалом-популістом».^[37] Політолог Валерій Майданюк, професор кафедри української мови Києво-Могилянської академії Лариса Масенко та журналістка телеканалі ZIK Тетяна Кузьмінчук розкритикували серіал за його переважно російськомовність, що як наслідок виливається у «мовну шизофренію». Так, Майданюк як «приклад мовно-шизофренічності серіалу» згадав, що президент та вся політична верхівка у серіалі виключно російськомовні, а «українську мову та культуру зображено як якийсь маргінальний аборигенський фольклор на тлі російської мови»^[38][39], Масенко вказує на епізод, де головний герой збирається читати промову українською, а потім каже (російською): «Ні. я залишуся собою, буду говорити російською»^[40], а Кузьмінчук зазначила, що у серіал «українську [мову] вплели лише в маленькі епізоди шароварного ґатунку»^[41].

Журналістка Тетяна Савків як приклад українофобськості серіалу, наводить одну з серії серіалу де головний герой, президент України (Володимир Зеленський) цитує Петра Столипіна: «Але знайте, я щасливий померти за свого царя. Так в 1911 році в театрі „Опери і балету“, був вбитий Петро Аркадійович Столипін»^[42], а український письменник Сашко Лірник наводить як приклад українофобськості «одкровення головного героя про хохлів»^[43][44], хоча сам казкар написав: «Уточнюю, хто не зрозумів. Мова не про цей конкретний фільм чи епізод, а про загальний підхід до „українського питання“ в творчості „гумористів“»^[44][45].

6 квітня 2019 перший віцеспікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявила, що кандидат в Президенти України Володимир Зеленський не вибачився перед людьми з синдромом Дауна, людьми з особливими потребами, з іншою сексуальною орієнтацією за «нетолерантні висловлювання на їх адресу». За її словами, на 55 хвилині 21 секунді першої серії телесеріалу «Слуга народу — 3», в образливому контексті вжито слова «дебіли», «олігофрени» і «дауни». Вона додала, що, оскільки родини дітей з інвалідністю не отримали протягом 24 годин публічних вибачень, вона разом з колегами-депутатами підготували низку запитів до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерства внутрішніх справ України та міністра Арсена Авакова з вимогою порушити кримінальну справу за фактом дискримінації людей з особливими потребами, розпалюванні ворожнечі і ненависті до людей з особливими потребами^[46].

8 квітня 2019 автори серіалу вибачилися за слова «олігофрени», «дауни», «дебіли», які вживалися в третьому сезоні серіалу. За словами авторів серіалу, вони «в жодному разі не хотіли образити людей з особливими потребами, їх рідних і близьких»^[47].

Третій сезону серіалу вийшов безпосередньо перед першим туром виборів Президента України 2019. Співголова Ради Реанімаційного пакета реформ, директор Центру демократії і верховенства права, юрист Тарас Шевченко у своєму блозі навів аргументи «чому серіал Слуга народу є агітацією», але підкреслив, що показ серіалу безпосередньо перед виборами мав і комерційну мету та був створений задовго до виборчої кампанії^[48].

Комітет виборців України звернувся до Володимира Зеленського з вимогою оплатити трансляцію серіалу «Слуга народу-3» як політичну рекламу. Кандидата в президенти Володимира Зеленського звинуватили у порушенні Закону «Про вибори Президента України»^[49].

У 2016 році «Слуга народу» був нагороджений на міжнародних фестивалях в США, Німеччині та Південній Кореї. У тому числі став лауреатом міжнародної кінопремії WorldFest Remi Award і номінантом на Seoul International Drama Awards^[18].

Пізніше Зеленський відобразить зростання політичної влади свого персонажа, коли його оберуть президентом України в 2019 році. Після оголошення про перемогу Зеленський вийшов на сцену свого передвиборчого штабу під час звучання теми шоу.^[50]

Після російського вторгнення в Україну у 2022 році та керівництва Зеленського під час війни популярність шоу значно зросла. Права на трансляцію запитували різні іноземні компанії.^[51] 16 березня Netflix оголосив, що перший сезон серіалу знову буде доступний для стримерів у США через великий попит. ^{[52] [53][54]}16 травня Netflix додав 2 і 3 сезони.^[55]

• На роль прем'єр-міністра розглядали більше двадцяти акторів^[11]

• Інавгурацію президента знімали у столичному Будинку вчителя за участю трьохсот акторів масових сцен. І так сталося, що під час цього знімання один з них знепритомнів. Так само, як це трапилося з солдатом почесної варти на реальній інавгурації Петра Порошенка^[11].
• Телеканал 1+1, з яким тісно співпрацював Володимир Зеленський, стверджує, що Володимир, як і його персонаж Василь Голобородько, любить їздити на велосипеді. Гуморист намотує кола навколо свого приміського будинку. Нерідко разом з донькою Олександрою^[11].
• Ненормативний «крик душі» Василя Голобородька, який зняв на відео учень 10-Б, вийшов в ефір «запіканим», однак незадовго до прем'єри був викладений у мережу в оригіналі^[11].
• У 2017 році було зареєстровано (перереєстровано з «Партії рішучих змін») однойменну політичну партію, головою якої є Іван Баканов.
• 21 квітня 2019 — Зеленського в другому турі обрано Президентом України^[56].

Іноземні фільми зі схожим сюжетом:

• «Мудхалван» (1999) — індійський фільм (тамільською мовою).
• «Наяк» (2001) — індійський фільм (мовою хінді).
• «Ласкаво просимо, містере президент» (2013) — італійський фільм.
• «Слуга народу» (2023) — польський серіал.

• Сайт серіалу

‎