Словацька крона

Після німецької окупації Чехословаччини та проголошення незалежної Першої Словацької республіки, у березні 1939 року було прийняте рішення про впровадження власної грошової одиниці — словацької крони, яка ділилася на 100 гелерів, спочатку це були банкноти Чехословаччини з наддруком «Словацька держава» («SLOVENSKÝ ŠTÁT»). Потім були випущені державні білети Словацької республіки та нарешті банкноти Національного банку Словаччини. Новостворена словацька крона дорівнювала виведеній з обігу чехословацькій кроні. На початку свого існування словацька крона дорівнювала за вартістю кроні Богемії та Моравії, валютний курс обох грошових одиниць був прив'язаний до німецької райхсмарки, на рівні 10 крон за одну рейхсмарку. 1 жовтня 1940 року курс словацької крони було знижено до 11,62 за одну райхсмарку^[2].

Існували банкноти в 5, 10, 20, 50, 100, 500, 1000, 5000 крон різних випусків та монети в 5, 10, 20, 50 гелерів, 1, 5, 10, 20 та 50 крон^[2].

З визволенням Чехословаччини від німецької окупації, та саксуванням Словацької республіки, словацькі крони були обмінені на чехословацькі крони зразка 1944 року. Суми до 500 крон обмінювалися без обмеження, для більш великих сум було встановлено менш вигідний тариф. Розмінні монети словацької крони (за винятком срібних) використовувалися в обігу на території всієї Чехословаччини нарівні з чехословацькими аж до реформи 1953 року^[2].

Першою купюрою словацької крони, не рахуючи чехословацьких банкнот з наддрукивками Словацької республіками, стали 10 крон, випущені 23 жовтня 1939 року. Останнім номіналом, введеним в обіг стали 5 крон, які вийшли у лютому 1945 року. На початку 1945 року також була виготовлена банкнота номіналом в 1 крону, весь тираж якої, за єдиним екземпляром, був знищений наприкінці війни^[2].

Першою словацькою монетою, що надійшла в обіг 26 липня 1939 року, були нікелеві 5 крон із портретом лідера словацького національного руху Андрія Глінки на аверсі. У день виборів першого президента Словаччини було випущено срібну монету у 20 крон із портретом Йозефа Тисо. У листопаді 1939 року з'явилися монети у 10 гелерів із зображенням панорами Братислави на реверсі. Головним мотивом монети у 20 гелерів, яка надійшла в обіг у травні 1940 року, був Нітранський замок^[2].

У липні 1940 року було оголошено конкурс на розробку дизайну монет у 50 гелерів та 1 крону. В обох випадках перемогу здобули художники Кремницького монетного двору^[2].

У 1942 році з обігу стали зникати 10- та 20-гелерові монети, виготовлені зі сплаву міді та цинку, оскільки промислові підприємства та ремісники накопичували та плавили їх для виготовлення своєї продукції. Кольорових металів для виготовлення монет катастрофічно не вистачало. Стратегічна сировина у повному обсязі йшла на військові потреби. Нові алюмінієві монети у 20 гелерів та цинкові у 5 гелерів були викарбувані у січні 1943 року^[2].

Для виготовлення 10 гелерів забракло навіть металу-замінника. У другій половині 1943 року почалося карбування 50 гелерів з алюмінію. Відсутність необхідних металів спричинила те, що вже готова до карбування 2-кронова монета так і не була випущена^[2].

У той час як для монет дрібних номіналів не вистачало металів, у разі зі сріблом ситуація була іншою. Знаючи про те, що керівництво Третього Рейху неодмінно рано чи пізно конфіскує дорогоцінні метали із запасів Словаччини, керуючий Нацбанку Словаччини Імріх Карваш вирішив запобігти цьому оригінальним способом — пустити все срібло на карбування монет^[2].

Крім білонної монети у 20 крон, викарбуваної у 500-й пробі з нагоди обрання першого президента Словаччини, у 1941 році була випущена білонна монета у 20 крон із зображенням слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія. У тому ж році була розроблена монета у 10 крон із нітранским князем Прібіною, яка вийшла в обіг у 1944 році. Тоді ж було викарбувано пам'ятну монету у 50 крон, випущену на честь 5-річчя «незалежності» Словаччини. На неї пішло срібло 700 проби^[2].

Протягом війни Кремницький монетний двір зумів зберегти карбування монети у 1 крона з мельхіору. Усього між 1940—1945 роками було випущено понад 30 млн штук кронових монет, на які пішло понад 150 тонн сплаву міді та нікелю. Найбільший випуск відбувся 1941 року — 11,65 млн монет. Найменше крон було випущено 1944 року — 0,88 млн штук^[2].

«Оксамитова революція» 1989 року стала початком кінця єдиної Чехословаччини. 1 січня 1993 року на політичній карті Європи з'явилися дві нові держави — Чехія та Словаччина. 7 лютого 1993 року стався поділ чехословацької валюти, внаслідок чого виникли чеська крона та словацька крона. Емісійним центром словацької крони став Національний банк Словаччини, заснований 1 січня 1993 року^[2].

Як і у 1939 році першими банкнотами відновленої словацької валюти були створені проставлянням штампу з номіналом та зображенням герба Словаччини на банкноти чехословацької крони. Пізніше того ж року розпочався випуск власних банкнот, які мали номінали 20, 50, 100, 200, 500, 1000 та 5000 крон. Старі чехословацькі банкноти обмінювалася на словацьку крону за номіналом^[2].

Першою банкнотою нової словацької валюти, випущеною в обіг, стала купюра у 50 крон, яка вийшла 29 серпня 1993 року. Останньою банкнотою, випущеною в обіг, став номінал у 200 крон, який вийшов 1995 року^[3].

2000 року вийшов ювілейний випуск словацьких крон. На всіх банкнотах цієї серії був особливий напис у вигляді кола зі зірками та текстом усередині нього. Наклади банкнот цієї серії були обмежені: від 10800 екземплярів (номінал 5000 крон) до 330 000 екземплярів (номінал 20 крон)^[4].

2006 року з'явилися банкноти від 200 до 5000 крон з вдосконаленими елементами захисту від підробки, зокрема з використанням фарби, що змінює колір під різними кутами. Також ці банкноти відрізнялися від попередніх іншим забарвленням^[3].

З 8 лютого 1993 року у Словаччині були введені монети: 10, 20 і 50 гелерів та 1, 2, 5 і 10 крон^[5]. Монети у 10 та 20 гелерів стали недійсними 1 січня 2004 року, і були вилучені Національним банком Словаччини. Номінал у 50 гелерів продовжував існувати у двох варіантах: ранній тип («класичний») з алюмінію; і тип меншого розміру із сталі з мідним покриттям, який випускався з 1996 року. Перед введенням євро монети номіналом у 50 гелерів рідко використовувалися у повсякденних платежах^[5]. Оскільки роздрібна торгівля відображала ціни у 10-гелерових інтервалах, відповідна загальна сума округлялася під час оплати, перед введенням євро.

Дизайни усіх монет були розроблені Драгоміром Зобеком. На лицьовій стороні монет зображено герб Словаччини, на звороті — пам'ятні зображення зі словацької історії. З 1 січня 2009 року замість кроні було введено євро. Словацька крона повністю зникла з обігу 17 січня 2009 року^[5].

Під час введення словацької крони на початку 1993 року її курс становив близько 36 крон за 1 ЕКЮ (тодішня єдина європейська валюта — майбутнє євро). У наступні шість років курс словацької крони до ЕКЮ знижувався, і 1999 року вартість ЕКЮ виросло до рекордно високого рівня у понад 48 крон. Надалі, курс євро до крони став знижуватися, доки не досяг у 2008 році рівня близько 30 крон за 1 євро, після чого курс крони до євро був прив'язаний^[6].

З середини 2008 року курс крони до євро зафіксовано на рівні 30,126 крони за 1 євро^[6].

1 січня 2009 року у Словаччині були введені в готівку банкноти та монети євро, при цьому крони продовжували співіснувати разом з євро протягом дуже короткого 16-денного перехідного періоду, під час якого крони активно вилучалися з обігу за вищевказаним курсом (30,126 крони за один євро). Крона Словаччини перестала бути законним засобом платежу із 17 січня 2009 року^[6].

• Словаччина євро
• Чеська крона
• Чехословацька крона

• Історія словацької крони на сайті Національного банку Словаччини. (англ.)