Вікіпедія

Сибірський федеральний університет

Сибірський федеральний університет (рос. Сибирский федеральный университет) — класичний заклад вищої освіти та науково-дослідницький центр в російському Красноярську, заснований у 2006 році. Перший федеральний університет в Росії[3].

Сибірський федеральний університет

СФУ
 Редагувати інформацію у Вікіданих
56°00′15″ пн. ш. 92°46′21″ сх. д. / 56.00416667° пн. ш. 92.7725° сх. д. / 56.00416667; 92.7725
Типкласичний
Країна Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняКрасноярськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано2006 Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрезидентУсс Олександр Вікторович
РекторКолмаков Володимир Іннокентійович
ПриналежністьМіністерство науки та вищої освіти РФd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Членство у
  • Association of Sino-Russian Technical Universitiesd і International GLAM Labs Communityd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
    • Випускники[[:]]
    АдресаКрасноярськ, пр. Свободний, 79
    Сайтsfu-kras.ru​(рос.)​(англ.)​(нім.)​(ісп.)​(кит.) Редагувати інформацію у Вікіданих
    Мапа
    CMNS: Siberian Federal University у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

    Член Асоціації класичних університетів Росії.

    Історія

    ред.

    Утворений шляхом злиття чотирьох університетів Красноярська — Красноярського державного університету, Красноярської державної архітектурно-будівельної академії, Красноярського державного технічного університету та Державного університету кольорових металів і золота[4].

    У 2012 році до нього були приєднані Красноярський державний торгово-економічний інститут та НДІЦ «Кристал»[4].

    До опікунської ради університету входять представники бізнесу і промисловості, вчені, політичні і громадські діячі. Головою опікунської ради є Дмитро Медведєв[5].

    Університет об'єднує 36 науково-інноваційних підрозділів, серед яких науково-дослідні інститути, конструкторські бюро, технопарки, лабораторії, центри колективного користування обладнанням, науково-освітній центр, інноваційні центри, центри трансферу технологій, дослідні виробництва[6].

    У 2013 році до університету вступило 7 тисяч осіб[5].

    Станом на 2014 рік в університеті працювало понад 8 тисяч викладачів і співробітників[7].

    Наукова робота

    ред.

    В університеті працюють лабораторії лауреата Нобелівської премії Сімомури Осаму, професора мікробіології МТІ Ентоні Джона Сінскі і засновника Інституту біогеохімії Німецького наукового товариства Макса Планка професора Ернста-Делфі Шульце, а також геномна лабораторія професора Техаського агромеханіческого університету та Геттінгенського університету, провідного наукового співробітника Інституту загальної генетики імені М. І. Вавилова РАН Костянтина Крутовського[8].

    Структура

    ред.

    До складу університету входять 20 інститутів та три філії[4][8][9]

    Примітки

    ред.
    1. ↑ Єдиний державний реєстр юридичних осіб РФ
    2. ↑ а б в https://glamlabs.io/list-members/
    3. ↑ БРЭ, 2017, с. 224.
    4. ↑ а б в г БРЭ, 2015, с. 133—134.
    5. ↑ а б ВОС, 2013, с. 4.
    6. ↑ Немировская, 2012, с. 52.
    7. ↑ Безруков, Вчерашний, Шишацкий, Бухарова, Лаптева, Фирюлина, 2014, с. 68.
    8. ↑ а б Ваганов, 2013, с. 236.
    9. ↑ Приемная кампания в СФУ началась с проверки инфраструктуры университета - версия для печати. newslab.ru. Процитовано 27 червня 2019. {{cite web}}: символ нерозривного пробілу в |title= на позиції 20 (довідка)

    Посилання

    ред.
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сибірський_федеральний_університет&oldid=37592820