Саламатін Дмитро Альбертович
Дмитро́ Альбе́ртович Салама́тін (26 квітня 1965, Караганда, Казахська РСР, СРСР) — колишній український політик, державний діяч російського походження, колишній народний депутат України, 1-й заступник голови Комітету з питань науки і освіти, член Комітету з питань бюджету (липень 2006), генеральний директор Державного концерну «Укроборонпром» (2010–2012), Міністр оборони України (з 8 лютого 2012 по 24 грудня 2012). Член РНБО (з 17 лютого 2012)[1].
| Саламатін Дмитро Альбертович | |
|---|---|
 | |
| 11-й Міністр оборони України | |
| 8 лютого 2012 — 24 грудня 2012 | |
| Попередник | Єжель Михайло |
| Наступник | Лебедєв Павло |
| Народився | 26 квітня 1965 (59 років) Караганда, Казахська РСР |
| Відомий як | політик |
| Громадянство |  СРСР (до 1991 р.) Росія (1991–2005) Україна (з 2005) |
| Alma mater | Московський державний гірничий університет і Карагандинський державний технічний університет |
| Політична партія | Партія регіонів |
| Професія | гірнича справа, інженер-економіст |
| Народний депутат України
| |||
|---|---|---|---|
| 5-го скликання | |||
| Партія регіонів | 25 травня 2006 | — | 23 листопада 2007 |
| 6-го скликання | |||
| Партія регіонів | 23 листопада 2007 | — | 4 лютого 2011 |
У 2013 році втік з України і переховується. У 2020 було оголошено підозру у державній зраді.
Життєпис
ред.Освіта
ред.Карагандинський політехнічний інститут (1989), гірничий факультет, «Технологія та комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин»; Московський гірничий інститут, курси перепідготовки кадрів (1991), інженер-економіст.
Кар'єра
ред.- 06.1983-04.1985 — служба в армії.
- З 05.1985 — підземний гірничий очисного вибою, шахта ім. Кузембаєва ВО «Карагандавугілля».
- 09.1989-08.1991 — гірничий майстер видобувної дільниці шахти Сокурська, шахта ім. Кузембаєва, Караганда.
- 09.1991-04.1993 — консультант СП «СИТЭК», Москва (РФ).
- 05.1993-12.1994 — комерційний директор АТЗТ «Русское топливо», Москва (РФ).
- 01.1995-08.1996 — головний експерт, ЗАТ «РОЛ», Москва (РФ).
- 08.1996-12.1997 — гол. консультант, компанія «Мілдер Інтернешнл Лтд», Москва (РФ).
- З 1998 — радник президента Міжнародного гірничого конгресу з питань взаємодії з Україною.
- 04.1999-12.2013 — проживав в Україні.
- З кінця 2013 — під час подій Євромайдану втік з України та переховується від слідства[2].
Державна діяльність
ред.- 2006—2007 — Народний депутат України (Партія регіонів).
- 2010 — директор компанії «Укрспецекспорт».
- 2011 — директор концерну «Укроборонпром».
- 02.2012-12.2012 — Міністр оборони України[3].
- 12.2012-02.2014 — Радник Президен��а України[4].
Оборонно-промисловий комплекс України
ред.Діяльність відомств під керівництвом Саламатіна викликала сумніви щодо здатності виконання ними ряду значущих для України контрактів. Так, Саламатіна, його заступника Дмитра Перегудова і наступника Громова пов'язували з провалом півмільярдного контракту на постачання бронетранспортерів для Іраку[5][6][7].
Під керівництвом Саламатіна, ОПК України та міністрерство оборони України не виконали низку важливих для України контрактів, зокрема на поставку військової техніки.
Виторг експорту продукції ДП «Укрспецекспорт» і його дочірніх компаній 2011 року збільшилася на 27 % і вперше за всі роки існування перевищив 1 млрд. $[8].
Україна почала стратегічне партнерство з Таїландом, куди було відправлено партію українських БТР-3 та танків «Оплот» загалом на 500 млн $[9].
У 2011 році, перебуваючи на посаді керівника концерну Укроборонпром, взяв участь реформі ОПК України, зокрема, було списано більшу частину заборгованості підприємств ОПК.
Розслідування
ред.14 січня 2019 року за даними Генпрокурора Юрія Луценка, Саламатіну було оголошено підозру про участь у складі злочинної організації Януковича, заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах, зловживання службовим становищем та державній зраді в інтересах РФ. Також його підозрювали в підриві обороноздатності, безпеки України.
Так, Саламатін зірвав контракт між Харківським конструкторським бюро з машинобудування, підприємством «Антонов» та СЗТФ «Прогрес» та Міноборони Іраку на постачання, ремонт, обслуговування військової техніки. Це призвело до збитків України на 560 млн $[10].
24 червня 2020 року, ДБР повідомило про підозру Януковичу, Павлу Лебедєву та Дмитру Саламатіну у скоєнні державної зради[11].
8 листопада 2021 року, Вищий антикорупційний суд України заочно відправив Дмитра Саламатіна під варту. Разом із Саламатіним заочно був арештований ще один колишній керівник компанії Укрспецекспорт Дмитро Перегудов, який також переховується від правоохоронців - з 2017 року. Їх обох підозрюють у розтраті понад 23,87 млн $. За версією слідства, Саламатін та Перегудов уклали агентську угоду з офшорною компанією General Dynamics Ltd, яка мала б допомагати в укладанні договорів із Міністерством оборони Казахстану та сприяти їх виконанню. Проте фактично фірма нічого не робила, а кошти за це одержала[12].
Родина
ред.- Розлучений
- Сини Дмитро (1994), Олег (1996) і Степан (2002)
- Батько — Альберт Гергардович Саламатін, 1941 р.н. — працював міністром промисловості Республіки Казахстан[13](1992—1994);, головою Комітету вугільної промисловості при Мінпаливенерго РФ (1998—2000); лауреат Державної премії СРСР, доктор технічних наук.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 103/2012 від 17 лютого 2012 року «Про внесення змін до Указу Президента України від 6 квітня 2010 року № 506». Архів оригіналу за 9 липня 2014. Процитовано 18 лютого 2012.
- ↑ Повідомлення Генпрокурора України Ю. Луценка щодо оголошення підозри колишньому Міністру оборони України Саламатіну Д. А. 14.01.2019
ГПУ оголосила про підозру у злочині екс-міністру оборони часів Януковича. 14.01.2019, 18:38 - ↑ Міністерство Оборони України
Указ Президента України № 72/2012 [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
Указ Президента України № 718/2012 «Про звільнення Д. Саламатіна з посади Міністра оборони України» - ↑ Указ Президента України № 754/2012 [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Указ Президента України № 107/2014 від 24.02.2014 «Про звільнення Д. Саламатіна з посади Радника Президента України» - ↑ Бывший министр умышленно сорвал контракт на поставку БТР в Ирак, — экс-замглавы «Укроборонпрома»
- ↑ Посол Ирака: условия контракта по поставкам БТР выполняются
У Міноборони вважають, що Саламатіна «брудно дискредитують» - ↑ Я пам'ятаю всі твої тріщинки… [Архівовано 2014-01-17 у Wayback Machine.] // Дмитро Менделєєв 13 грудня 2013, ДТ
- ↑ Загальна виручка Укрспецэкспорту вперше перевищила $1 млрд
- ↑ В Таиланде испытывают купленные в Украине БТРы | Новости. Новости дня на сайте Подробности
- ↑ Повідомлення Генпрокурора України Ю. Луценка щодо оголошення підозри колишньому Міністру оборони України Саламатіну Д. А. 14.01.2019
ГПУ оголосила про підозру у злочині екс-міністру оборони часів Януковича. 14.01.2019, 18:38
Вкрали $24 мільйони: ГПУ оголосила підозри спільникам екс-міністра оборони. 26.03.2019, 09:23 - ↑ ДБР повідомило про підозру Януковичу і двом екс-міністрам оборони. РБК-Украина (рос.). Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ Колишнього міністра оборони Саламатіна арештували заочно. 08.11.2021, 13:46
- ↑ Официальный визит на Украину президента Казахстана Нурсултана Назарбаева. Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 13 червня 2018. [Архівовано 2022-08-08 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.Інтерв'ю
ред.Джерела
ред.| Попередник: | 11-й Міністр оборони України 8 лютого 2012 — 24 грудня 2012 |
Наступник: |
Єжель Михайло Броніславович 11 березня 2010 — 8 лютого 2012 |
Лебедєв Павло Валентинович |
