Розвідувальна інформація
Розвідувальна інформація також розвідувальні відомості (англ. військ. Intelligence information, дипл. Surveillance information) — усні та зафіксовані на матеріальних носіях (у тому числі у зразках виробів і речовин) відомості, які неможливо отримати офіційним шляхом, про реальні та потенційні можливості, плани, наміри і дії іноземних держав, організацій та окремих осіб, що загрожують національним інтересам, а також про події і обставини, що стосуються національної безпеки і оборони[1]; відомості про інші держави (партії, організації, установи тощо), що добуваються розвідкою та частково контррозвідкою або під їх керівництвом іншими державними та приватними організаціями та особами відповідно до розвідувальних завдань[2].
Види розвідувальної інформації
ред.Первинна і узагальнена розвідувальна інформація
ред.В залежності від ступені аналізу і узагальнення інформації розвідувальні відомості поділяють на:
- Первинні розвідувальні дані. Первинні розвіддані містять всю доступну для відповідних засобів розвідки об'єктивну інформацію у вигляді якісних та кількісних ознак розвідуваних об'єктів. Розвіддані добуті засобами технічної розвідки можуть являти собою знімки об'єктів та місцевості в різних діапазонах хвиль або запис прийнятих сигналів та результатів вимірювання їх параметрів в цифровій або аналоговій формі на електронних носіях, а також у донесеннях, складених розвідниками.
- Якість первинних даних, з точки зору можливості виявлення ознак розвідувати об'єкта, залежить не лише від технічних характеристик засобів розвідки, а й від властивостей та стану цього об'єкту, а також від умов ведення розвідки (дальності, метеоумов, пори року і доби, рельєфу місцевості та ін.).
- Розвідувальні відомості отримані в результаті обробки і аналізу первинних розвідданих:
- Матеріали першого рівня аналізу (первинна обробка). Містять результати аналізу даних отриманих від одного джерела (з допомогою одного засобу розвідки). У випадках, коли повнота та достовірність отриманих розвідувальних відомостей, достатні для вирішення поставленого розвідувального завдання, процес обробки закінчується на цьому етапі і готується підсумкова розвідінформація.
- Матеріали другого рівня аналізу (комплексна обробка). Обробка розвідданих отриманих від різних джерел і різними видами й засобами розвідки. Спільний аналіз різнорідних відомостей, що належать до одного об'єкту, взаємна логічна ув'язка та уточнення, аналітичне визначення характеристик об'єкта, що залежать від сукупності різнорідних відомостей.
- Узагальнена розвідувальна інформація. Являє собою розвідувальні зведення, донесення, довідки, аналітичні огляди, технічні описи та інші документи, підготовлені на основі отриманих розвідувальних відомостей для різних категорій споживачів відповідно до їх запитів.
- Органи розвідки у сфері своєї відповідальності розробляють розвідувальні документи для трьох основних категорій споживачів — для вищого військово-політичного керівництва, для військового командування і для військово-промислового комплексу. Обсяг, зміст, спрямованість, ступінь деталізації або узагальнення інформації в цих документах визначаються згідно з запитами конкретних споживачів. Узагальнена розвідувальна інформація являє собою кінцевий результат розвідувальної діяльності, який практично використовується в інтересах державних та військових органів, організацій та підприємств ВПК держави.
Інші види класифікації розвідувальної інформації
ред.За ступенем правдивості розвідувальна інформація поділяється на достовірну, ймовірну, сумнівну і помилкову.
За значущістю — на особливої важливості, важливу й звичайну.
За змістом — надзвичайної важливості, тер��інову і поточну.
Загальна цінність розвідданих визначається рядом аспектів, серед яких оперативність надходження, обсяг, якість, ясність, легкість подальшого використання і вартість отримання[3].
Примітки
ред.- ↑ Закон України «Про розвідувальні органи України». База даних Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 3 вересня 2013.
- ↑ Контрразведывательный словарь. — М. : Высшая краснознаменная школа КГБ при СМ СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1978.
- ↑ Киви Берд (06 июля 2007 года). Модель OSINT. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 08-09-2015.
Джерела
ред.- Словник основних термінів та скорочень, які використовуються в НАТО / Міністерство оборони України. — К. : МП Леся, 2004. — С. 136-137. — ISBN 966-8126-44-0.
- Бабурин А. В. Обработка разведывательной информации // Физические основы защиты информации от технической разведки : учеб. пособие / А. В. Бабурин, Е. А. Чайкина, Е. И. Воробьева. — Воронеж : Издательство ВГТУ, 2006. — С. 17-32. (рос.)
Посилання
ред.- Додатки до узагальнених матеріалів; Узагальнені матеріали // Термінологічний словник з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму, фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та корупції / А. Г. Чубенко, М. В. Лошицький, Д. М. Павлов, С. С. Бичкова, О. С. Юнін. — Київ : Ваіте, 2018. — С. 235; 676. — ISBN 978-617-7627-10-3.