Пікус Олена Семенівна

Дитинство Олена Семенівна провела в Кемерово, куди переїхала сім'я. Навчалася в центральній дитячій музичній школі № 1 за класом фортепіано, у 1967 році закінчила Кемеровське музичне училище за класом фортепіано (викладачі Е. Р. Гуляк, Д. Д. Чернишов).

Переїхавши в Донецьк, працювала концертмейстером у спортивній гімнастиці, хореографічної школи і Донецькому драматичному театрі.

З 1989 року як літератор їздила з виступами по містах Донецької області. У 1991 році працювала завідувачкою літературної частини Донецького драматичного театру.

З 1992 року викладає від Донецької єпархії «Православну етику» в семи дитячих садках (два від шахти ім. Засядька і п'ять — від заводу «Точмаш»). Одночасно в 1992-1995 роки працювала помічником протоієрея Михайла Олександровича в недільній школі єпархіального Свято-Нікольського собору м. Донецьк.

Батько — Семен Зіновійович Пікус, інженер, начальник цеху азотно-тукового заводу; музикант-аматор, грав на слух на скрипці, арфі, балалайці, фортепіано, фісгармонії; поставив у заводському народному театрі оперу Рахманінова «Алеко».

Перший музичний твір написала у п'ять років. Перші духовні піснеспіви написані в 1990-і роки. Для дитячих музичних шкіл випустила збірники фортепіанних п'єс «Від Різдва до Великодня» та «Богородичний цикл». Пише пісні для недільної школи Свято-Покровського храму м. Донецьк.

Видано 14 музичних збірок:

• «Романси» (2011)
• «Осіннє багаття» (2012)
• «Запалю свічу у душі я знов» (2014)
• п'єси для фортепіано
  • «Ранок на дачі» (2011)
  • «Дитячий альбом» (2012)
  • «Богородичний цикл» (2013)
  • «Від різдва до Великодня» (2015)
• «Пори року» (2015)
• «Біль моєї душі» (2014) — пісні, присвячені матері і вдові загиблого в Афганістані донеччанина А. Пластовця
• дитячі пісні та пісні для учнів недільних шкіл
  • «Музична скринька» (2010)
  • «Цвіркун» (2011)
  • «Пісні для недільної школи» (2012)
• «П'єси для флейти, віолончелі та скрипки» (2015)
• «Небесний хор» (2012) — духовні пісні
• балет «Світло русалонька» (2012).

Цикл романсів створений у співпраці з поетами літературного клубу «Лотос» при Донецькій обласній бібліотеці ім. Н. К. Крупської. У 2009 році в якості привітання до дня народження Леоніди Георгіївни були відправлені вірші поетів клубу «Лотос» і фортепіанна п'єса, написана О. С. Пікус і присвячена Леоніді Георгіївні. У відповідь на посвяту з Мадрида були надіслані дарчі фотографії царської сім'ї з автографами, які О. С. Пікус досі дбайливо зберігає.

Як виконавець своїх творів, О. С. Пікус бере участь у концертах, що проводяться в школах, музеях^[1], бібліотеках^[2] і православних храмах міста Донецьк та Донецької області^[3].

У 1983 році випустила збірку повістей та оповідань «Де звуки музики...», в яку увійшла повість про піаніста, що приїхав в своє рідне місто зі столиці з концертом. Книга отримала позитивну оцінку професіоналів.

• Гордєєва Л. Сонячна музика Олени Пікус. Російська спільнота (28 березня 2011)