Вікіпедія

Посольство Росії в Україні

офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні

Посольство Росії в Україні — офіційне дипломатичне представництво Російської Федерації в Україні (1992—2022).

Посольство Російської Федерації в Україні
КраїнаРосія Росія
Відкрите6 серпня 1992
АдресаУкраїна Україна, Київ, Повітрофлотський проспект, 27
50°26′01″ пн. ш. 30°28′19″ сх. д. / 50.4336° пн. ш. 30.471825° сх. д. / 50.4336; 30.471825
Офіційний вебсайт
Мапа

Історія дипломатичних відносин

ред.

Після проголошення незалежності Україною 24 серпня 1991 року Росія визнала державну незалежність України 5 грудня 1991 року[1]. Дипломатичні відносини між Україною та Росією були встановлені 14 лютого 1992 року шляхом підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією[2]. 6 серпня 1992 року Російська Федерація відкрила посольство в Києві[3]. Після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з РФ[4].

Будівля посольства

ред.

Будівля посольства, що розташовувалася на Повітрофлотському проспекті, 27 є триповерховою спорудою загальною площею 1779 кв. м[5].

Посли Росії в Україні

ред.
N Країна Посол Російською Зображення Інформація
1   Росія Смоляков Леонід Якович Смоляков Леонид Яковлевич   (1991—1996)
посол
2   Росія Дубінін Юрій Володимирович Дубинин Юрий Владимирович   (1996—1999)
посол
3   Росія Абоїмов Іван Павлович Абоимов Иван Павлович   (1999—2001)
посол
4   Росія Черномирдін Віктор Степанович Черномырдин Виктор Степанович   (2001—2009)
посол
т.п.   Росія Лоскутов Всеволод Володимирович Лоскутов Всеволод Владимирович   (2009)
тимчасовий повірений
5   Росія Зурабов Михайло Юрійович Зурабов Михаил Юрьевич   (2009–02.2014)
посол
т.п.   Росія Воробйов Андрій Володимирович Воробьев Андрей Владимирович   (02.2014-06.2014)
тимчасовий повірений
6   Росія Зурабов Михайло Юрійович Зурабов Михаил Юрьевич   (06.2014-07.2016[6])
посол
т.п.   Росія Торопов Сергій Львович Торопов Сергей Львович   (07.2016-2016)
тимчасовий повірений[7][8]
т.п.   Росія Лукашик Олександр Петрович Лукашик Александр Петрович   (2016—2022)
тимчасовий повірений
т.п.   Росія Жеглов Володимир Юрійович Жеглов Владимир Юрьевич   (2022—2022)
тимчасовий повірений[9][10]

Дипломатичний склад посольства

ред.
  • Радник-посланник Посольства Росії в Україні
  • Старший радник
  • Військовий аташе
  • Військово-морський аташе
  • Радник з питань культури
  • Радник
  • Радник, представник федеральної митної служби Росії
  • Радник, з питань преси та інформації
  • Радник з питань економічної політики
  • Перший секретар Посольства
  • Перший секретар, Представник Федеральної служби Росії з контролю за обігом наркотиків
  • Другий секретар
  • Третій секретар
  • Третій секретар з питань протоколу
  • Аташе
  • Аташе, пресс-секретар

Консульський відділ

ред.
  • Старший радник, завідувач Консульським відділом
  • Перший секретар, заступник завідувача Консульського відділу
  • Перший секретар
  • Другий секретар
  • Третій секретар

Генеральні консульства Росії в Україні

ред.
  • Консульський відділ посольства Росії у Києві
  • Генеральне консульство Росії у Львові
  1. Солоцінський Володимир Дмитрович, генеральний консул (1997—2000)
  2. Мясоєдов Микола Михайлович, генеральний консул (2000—2003)
  3. Чуплигін Олександр Васильович, генеральний консул (2003—2005)
  4. Гузеєв Євген Федорович, генеральний консул (2005—2011)
  5. Астахов Олег Юрійович, генеральний консул (2011—2019)
  • Генеральне консульство Росії у Харкові
  1. Сафонов Геннадій Васильович, генеральний консул (1999—2001)
  2. Корсун Анатолій Миколайович, генеральний консул (2001—2004)
  3. Яковлєв Андрій Ігорович, генеральний консул (2004—2007)
  4. Філіпп Всеволод Іванович, генеральний консул (2007—2012)
  5. Семенов Сергій Олексійович, генеральний консул (2012—2017)
  • Генеральне консульство Росії в Одесі
  1. Бек Михайло Михайлович, генеральний консул (1918)
  2. Соболєв Михайло Аркадійович, генеральний консул (1999—2002)
  3. Довженок Фелікс Кіндратович, генеральний консул (2002—2006)
  4. Грачов Олександр Григорович, генеральний консул (2006—2011)
  5. Антонов Юрій Олександрович, генеральний консул (2011—2014)
  6. Шибеко Валерій Геннадійович, в.о. генерального консула (2014—2015)[11]
  7. Катункін Валерій Анатолійович, в.о. генерального консула (2015—2016)
  8. Шульцев Євген Олексійович, в.о. генерального консула (2016—2018)
  1. Свірідов Олексій Григорович, генеральний консул (1999—2003)
  2. Ніколаєв Олександр Олексійович, генеральний консул (2003—2008)
  3. Астахов Ігор Олександрович, генеральний консул (2008—2010)
  4. Андрєєв Володимир Вадимович, генеральний консул (2010—2013)
  5. Світличний В'ячеслав Леонідович, генеральний консул (2013—2014)

Консульства РРФСР в Українській Державі

ред.

В Україні діяли Генеральні консульства РРФСР, яке очолювали в Києві консул Кржемінський Казимир Олександрович (07.1918-10.1918), в містах Одеса консул Бек Михайло Михайлович (15.08.1918-10.1918) та Харків консул Гопнер Давид Юліанович (11.09.1918 — 10.1918). Консульство у Києві розташовувалось в готелі «Марсель» на Бібіковському бульварі.

  •  
    Консульство Росії у Львові
  •  
    Консульство Росії у Харкові
  •  
    Консульство Росії в Одесі
  •  
    Консульство Росії в Сімферополі (після початку тимчасової анексії Криму не працює)

Події

ред.

30 квітня 2014 року — в результаті успішно проведеної контррозвідувальної операції Службою безпеки України було затримано, військово-морського аташе російського посольства, на місці вчинення ним агентурної акції. Військово-морського аташе посольства РФ в Україні оголошено «персоною нон ґрата» у зв'язку з його діяльністю, несумісною з дипломатичним статусом[12].

Докладніше: Інцидент біля російського посольства у Києві

14 червня 2014 року — протестувальники пікетували Посольство Росії в Україні, в зв'язку із російською підтримкою терористів на Луганщині[13][14][15]. Самооборона Майдану заявила, що намагання штурму будівлі посольства РФ вигідне тільки ворогам України, які зможуть використати ці події проти інтересів українського народу[16]. Проте, провокатори використали обурення учасників акції протесту біля посольства Росії в Україні для дій, які не відповідають нормам дипломатиних відносин і захисту дипломатичних установ, а саме зірвали російський прапор, розтрощили кілька автомобілів російських дипломатів, закидали будівлю яйцями і фарбою. Частину нападників булу затримано, вжиті заходи для відновлення безпеки диппредставництва[17][18].

01 лютого 2015 року — біля будівлі посольства Росії в Києві група активістів установила 30 пам'ятних хрестів з іменами загиблих під час обстрілу Маріуполя, та написом: «Убитий російськими окупантами»[19].

28 лютого 2015 року — в пам'ять про убитого напередодні ввечері в Москві, російського опозиціонера Бориса Нємцова, кияни поклали квіти до будівлі посольства Росії в Україні[20].

29 липня 2016 року — комітет російської Держдуми з міжнародних справ в закритому режимі ухвалив рішення про призначення Михайла Бабича послом в Україні[21][22]. Москва запросила у Києва попередню згоду (агреман) на призначення Михайла Бабича новим послом РФ в Україні[23]. Міністерство закордонних справ України заявило, що призначення нового посла Росії в Україні знято з порядку денного, та до звільнення окупованих територій України Росією, розглядатися не буде[24].

16 вересня 2016 року — у ніч на 17 вересня 2016 року група з 20 невідомих осіб у масках-балаклавах обстріляла будівлю посольства Російської Федерації в Києві з салютних установок і закидала його петардами[25]. У той же час 2 невідомих чоловіка розгорнули плакат із написом "Русские свиньи, вам здесь не рады! Сегодня — фейерверк, а завтра будут «Грады!». Будівля посольства значних пошкоджень не отримало, а невідомі нападники розбіглися[26][27][28].

18 вересня 2016 року — в Києві біля будівлі посольства РФ в Україні відбулися сутички між поліцією і протестувальниками, які блокували вхід до будівлі[29]. Люди під посольством протестували проти проведення виборів у Державну думу РФ в Криму. Протестуючі під керівництвом колишнього народного депутата України, а нині депутата Київської міської ради Ігоря Мірошниченка зробили спробу знести паркан. Посольство було оточено правоохоронцями, що не дозволяли учасникам акції проникнути на його територію[30].

26 березня 2018 року — під посольство Російської Федерації у Києві кияни поклали букети квітів та дитячі іграшки, висловлюючи співчуття жертвам трагедії у Кемерові[31].

24 лютого 2022 року — Україна розірвала дипломатичні стосунки з Росією, після початку повномаштабного вторгнення рашистських військ в Україну.

Кампанія за передачу будівлі посольства громаді

ред.

У серпні 2023 року була ініційована пропозиція про перетворення будівлі російського посольства в Києві, яка не виконує свої функції через припинення дипломатичних відносин між Україною і РФ, на громадський центр[32].

У березні 2024 року було запропоновано здійснити націоналізацію адмінбудівлі, яка належала російському посольству та передати її для використання в освітніх потребах Політехнічному ліцею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»[33].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
  2. ↑ Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Росією
  3. ↑ Постановление Правительства РФ от 6 августа 1992 г. N 557 «Об учреждении посольств Российской Федерации в государствах — участниках СНГ, Республике Грузия, Латвийской Республике, Литовской Республике, Эстонской Республике» (с изм. и доп. от 7 июля 1993 г., 19 июня 1994 г., 27 января 1996 г.). Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2012.
  4. ↑ Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, яка підло напала на неї; наша країна буде захищатися й не віддасть своєї свободи — Володимир Зеленський
  5. ↑ Угода між Урядом Російської Федерації та Кабінетом Міністрів України про умови розміщення та обслуговування дипломатичних представництв Російської Федерації в Україні та України в Російській Федерації 19 листопада 1998 року. Архів оригіналу за 21 листопада 2011. Процитовано 14 липня 2012.
  6. ↑ Михаил Зурабов освобождён от обязанностей посла России в Украине. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  7. ↑ Назначен временный поверенный в делах России в Украине после ухода Зурабова. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  8. ↑ Тимчасовим повіреним у справах РФ в Україні став Сергій Торопов. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  9. ↑ ЖЕГЛОВ Владимир Юрьевич
  10. ↑ Советник-посланник посольства РФ на Украине награжден почетной грамотой
  11. ↑ И.о. консула России в Одессе покинул Украину. Архів оригіналу за 20 липня 2015. Процитовано 17 липня 2015.
  12. ↑ СБУ впіймала військово-морського аташе РФ «на гарячому» і оголосила персоною нон ґрата. Архів оригіналу за 3 травня 2014. Процитовано 30 квітня 2014.
  13. ↑ ФОТОФАКТ. Под посольство РФ в Киеве несут шины. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  14. ↑ Сорванный с посольства РФ триколор отправят на фронт украинским военным. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  15. ↑ У Росії розповіли, як «агресивні мітингарі» заблокували дипломатів у Києві. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  16. ↑ Майдан відхрестився від акції протесту під посольством РФ. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 14 червня 2014.
  17. ↑ Учасники нападу на посольство Росії затримані — МЗС України. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  18. ↑ ООН не поддержала предложение России осудить пикет посольства в Киеве. Архів оригіналу за 17 червня 2014. Процитовано 15 червня 2014.
  19. ↑ Памятные кресты возле посольства РФ. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 1 лютого 2015.
  20. ↑ Киевляне с цветами идут к посольству РФ. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 28 лютого 2015.
  21. ↑ У Росії скликають екстрене ��асідання щодо дипломата для України. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  22. ↑ Москва навмисно зробила призначення посла РФ в Україні Бабича публічним, щоб спровокувати скандал, — Огризко. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  23. ↑ Москва запросила у Киева согласие на назначение Бабича послом РФ в Украине. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 30 липня 2016.
  24. ↑ Назначение нового посла России в Украине снято с повестки дня, — Зеркаль. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
  25. ↑ Посольство Росії в Києві обстріляли феєрверками. ukranews.com. Українські новини. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 18 вересня 2016.
  26. ↑ З'явилося відео нічного "обстрілу" посольства РФ у Києві. ukranews.com. Українські новини. 17 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016.
  27. ↑ Anti-Kremlin protesters attack Russian embassy in Kiev. Reuters. 16 вересня 2016. Архів оригіналу за 17 вересня 2016.
  28. ↑ Россия направила Украине ноту протеста из-за салюта под посольством РФ в Киеве. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 17 вересня 2016.
  29. ↑ Сутички під посольством РФ у Києві: протестувальники намагалися знести паркан та блокують вхід. ukranews.com. Українські новини. 18 вересня 2016. Архів оригіналу за 19 вересня 2016.
  30. ↑ Ситуация около посольства РФ в Киеве успокоилась, протестующие продолжают блокировать вход на участок. 112.ua. 18 вересня 2016. Архів оригіналу за 21 вересня 2016.
  31. ↑ Українці співчувають трагедії у Кемерові. Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.
  32. ↑ Петиція №41/005306-23еп «Віддати громаді російське посольство»
  33. ↑ На місці колишнього посольства рф у Києві може з'явитися ліцей. 02.03.2024, 22:05

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Посольство_Росії_в_Україні&oldid=41902724