Портал:Стародавній Єгипет/Науковці/Архів

В дитинстві був хворобливою дитиною. Ім'я отримав на честь діда з боку матері, мореплавця до Австралії, капітана Метью Фліндерса. Через хворобливість на родинній нараді було прийняте рішення дати домашню освіту. Ролі розділили. Батько (інженер за фахом) викладав хімію, тітка навчала стародавнім мовам та математиці, а мати — викладала мінералогію. Хлопець багато і наполегливо читав і сам, вивчав давньоримську історію, історію Британії. Все це і сприяло появі у юнака комплексного підходу до зацікавивших його явищ. Родину відвідували друзі, зацікавлені в археології Стародавнього Єгипту, адже це була престижна тема добропорядних англійських родин вікторіанської доби.

Родина не була заможною. Тому Фліндерс Пітрі, що зацікавився єгиптологією, мав би сплачувати сам власні подорожі, розкопки, перебування в чужій країні, харчування чи платити працівникам-феллахам зарплатню. Сам він повинен був забезпечувати також пакування, транспортування в Англію усіх власних знахідок. Тому він шукав мецената чи спонсора, адже держава грошей на це не давала.

Як науковець починав з досліджень Стоунхенджу, відомої доісторичної пам'ятки на території Англії. Досвід, отриманий в Англії, переніс на дослідження в долині Гізи в Єгипті. Точність вимірювань в Гізі стала винятковою (він виміряв розташування пірамід на плато). Пізніше їх визнають зразковими.

Проте від археолога-початківця не приховався жахливий стан руйнацій давньоєгипетських пам'яток, варварські методи розкопок, використання вибухівки заради швидкого проходу до помічених чи запланованих об'єктів. Фліндерс Пітрі вдало порівняв варварське знищення та розкрадання пам'яток Єгипту з «садибою у вогні, настільки швидким було її знищення».

Його служіння археології розпочалося задовго до подорожі в арабський Єгипет. Він дійшов висновку, що треба розкопувати повільно, виявляти всі артефакти, зберігати усе (яким би дешевим і незначущим воно не здавалось), бо це допоможе зрозуміти події і зв'язки між знайденими пам'ятками. Він переконався в доцільності власних висновків, коли вивчав документи та хід варварських розкопок археолога Огюста Марієтта. Той копав заради знайдення ефектних, мистецьки вартісних знахідок, викидаючи чи знищуючи усе, що вважав нецікавим. Метою розкопок тоді не були ні дослідження чужої історії, ні збереження археологічних пам'яток: цікавило лише знайти і продати з прибутком. Варварський підхід до розкопок, характерний майже для всіх тодішніх археологів-грабіжників, Фліндерс Пітрі засуджував і унеможливив для себе. :::::::::::::::: Докладніше