Переяславські статті (1659)

Після скинення Івана Виговського молодий новообраний гетьман Юрій Хмельницький вислав посольство до московського воєводи Олексія Трубецького. Посольство, очолюване Петром Дорошенком, привезло проєкт договору, в яких визначалися принципи союзу з Московією. Цей проєкт отримав назву Жердівські статті. Вони базувалися на Березневих статтях 1654 року з певними модифікаціями. Зокрема, козацька сторона пропонувала:

• скасувати московські гарнізони в українських містах, окрім Києва, як при Богдані Хмельницькому.
• підпорядкувати гетьманові усі московські війська, що надсилалися в Україну.
• заборонити контакти московського уряду зі старшиною, оминаючи гетьмана.
• допустити, щоб у всіх зовнішніх переговорах, дотичних інтересів Війська Запорозького, були присутні козацькі посли з правом голосу.

Трубецькой прийняв посольство, але запросив Хмельницького на особисті переговори. Гетьман побоювався пастки, однак, урешті-решт, поїхав до Переяслава із малим супроводом. 27 жовтня 1659 року, в Переяславі, Трубецькой організував Генеральну військову раду. На ній були відсутні правобережні полковники, а основну масу становила старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя. Сама рада проходила в оточенні 40-тисячного московського війська. На раді Хмельницького знову обрали гетьманом, після чого Трубецькой змусив підписати його сфальсифікований московською стороною текст Березневих статей 1654 року. Пізніше цей довільно редагований текст увійде до Зводу законів Російської імперії під назвою «Статей Богдана Хмельницького».

Скасовувалися компанійські полки гетьман позбавлявся права знімати старшину з посади без вироку військового суду або згоди старшини

Переяславські статті складалися з 19 пунктів. Всупереч сподіванням козацької сторони, вони містили ряд суворих обмежень самоврядування. Документ мав на меті зміцнити позиції Московії в Україні. Статті передбачали:

• Заборону козак��м самостійно переобирати гетьмана без дозволу царя.
• Обов'язкове затвердження кандидатури гетьмана московським урядом.
• Заборону гетьману здійснювати дипломатичні відносини з іноземними державами.
• Заборону козакам самостійно вступати у війну або надавати третій стороні військову допомогу.
• Обов'язок гетьмана посилати військо на перший виклик царя.
• Заборону гетьману призначати й усувати полковників без згоди царя. Правове врегулювання категорій осіб, котрі могли займати полковницький уряд.
• Розквартирування московських гарнізонів і воєвод в Переяславі, Ніжині, Брацлаві та Умані за кошти українського населення.
• Підпорядкування Київської митрополії Московському патріарху; заборона приймати посвяту від Константинопольського патріарха.

Крім цього статті передбачали видачу Москві усієї родини Виговського, котрого царський уряд вважав зрадником.

Обранням Юрія Хмельницького гетьманом і підписанням Переяславських статей закінчилася московсько-українська війна (1658—1659) рр.

Восени 1660 Ю. Хмельницький розірвав воєнно-політичний союз із московським царем і уклав новий договір з Річчю Посполитою — Слободищенський трактат.

• В. М. Горобець. Переяславські статті 1659 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 147. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Источники Малороссийской истории, собранные Д. Н. Бантышем-Каменским. — ч. 1. — М., 1858.
• Переяславські статті Хмельницького // ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 2, арк. 2, 14. Копія 2-ї пол. XVIII ст.
• Акт про обрання Юрія Хмельницького гетьманом Війська Запорозького замість Івана Виговського і статті договору з ним

• В. І. Головченко. Переяславські статті 1659 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• Яковлів А. Українсько-московські договори XVII—XVIII ст. — Відень, 1934;
• Пичета В. И. Казацкое государство на Украине (XVII—XVIII вв.). — М., 1945.(рос.)
• Субтельний О. Україна: Історія — Київ: Либідь, 1993.
• Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. — К., 1997.
• Смолій В., Степанков В. Українська державні ідея XVII—XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. — К., 1997.
• Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. — Київ: Ґенеза, 1997.
• Кравченко В. В. Україна, Імперія, Росія (вибрані статті з модерної історії та історіографії). — К., 2011. — 544 с. Переяславський комплекс в українській історіографії.

• Юридичне оформлення приєднання Гетьманщини до складу Московської держави // Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини: Навчальний посібник. — Львів: Світ, 2000. — 120 с.
• Переяславські статті 1659 // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Переяславські статті 1659 // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.