Пекче́ (кор. 백제, кит.: 百濟; яп. くだら; 18 до н. е. (за легендою) — 660) — одне з трьох стародавніх корейських королівств поряд із Когурьо і Сілла.

백제(百濟)
Пекче
18 до н. е. – 660
Пекче: історичні кордони на карті
Пекче: історичні кордони на карті
СтолицяХансон
(18 до н. е.—475)

Унчжин
(476—538)

Сабі
(538—660)
МовиСтарокорейська
Релігіїбуддизм, конфуціанство, шаманізм
Форма правліннямонархія
Ван 
• 18 до н. е. — 28
Онджо
• 346—375
Кинчхоґо
• 523—554
Сон
• 641—660
Ийджа
Історія 
• заснування
18 до н. е.
• Походи вана Кинчхоґо
346375
• Прийняття буддизму
385
• Падіння Сабі
18 липня 660
Населення
3 800 000 (760 000 домогосподарств) осіб
Попередник
Наступник
Пуйо
Когурьо
Махан
Сілла
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Пекче
Історія Кореї

Доісторична Корея
Кочосон, Чінгук
Ранні корейські королівства
Пуйо, Окчо, Тон'є, Самхан, Конфедерація Кая
Три королівства
Когурьо, Пекче, Сілла
Об'єднане Сілла, Пархе
Пізні три королівства
Корьо: Кіданьські війни, Монгольські вторгнення
Чосон: Імджинська війна
Корейська імперія
Генерал-резиденти
Під контролем Японії:
Генерал-губернатори, Тимчасовий уряд Республіки Корея
Розділена Корея:
Корейська війна, Північна, Південна Корея
Хронологія, Військова історія, Список монархів

Портал «Корея»

За легендою, було засновано у 18 до н. е. королем Онджо, сином засновника Когурьо, у районі сучасного Сеула. Пекче сформувалося з прото-державного утворення племен махан південного заходу Корейського півострова. У 4 столітті, в часи свого розцвіту королівство контролювало більшу частину західних територій півострова, на півночі сягаючи сучасного Пхеньяна.

Пекче було традиційним союзником японської держави Ямато, вело боротьбу за об'єднання Корейського півострова, воювало з Когурьо, Сілла і китайською імперією Тан. У 660 році було завойоване військами коаліції королівства Сілла і китайської імперії Тан та стало частиною королівства Об'єднана Сілла.

Див. також

ред.

Посилання

ред.