Панголінові

Панголінові^[1] або ящерові^[2] (Manidae) — родина ссавців ряду панголіноподібних (Maniformes) або ящерів (Pholidota). Їхні викопні рештки бідно, але задокументовані з еоцену Європи, Азії, Африки й Північної Америки.

Панголінові Період існування: 37.9–0 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N пізній еоцен — наш час
Панґолін Темінка (Manis temminckii)
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Mirorder:	Ferae
Клада:	Pholidotamorpha
Ряд:	Панголіноподібні (Pholidota)
Підряд:	Eupholidota
Надродина:	Manoidea
Родина:	Панголінові (Manidae) Gray, 1821
Роди
Manis Phataginus Smutsia
Ареали видів    Manis crassicaudata    Manis pentadactyla    Manis javanica    Manis culionensis    Phataginus tricuspis    Phataginus tetradactyla    Smutsia gigantea    Smutsia temminckii
Вікісховище: Manidae

Панголіни нині живуть у тропічних і субтропічних регіонах південної Африки й Південно-Східної Азії. Вони середніх розмірів з вагою від 5 до 35 кг. Череп конічний і не має зубів. Язик надзвичайно довгий і червоподібний. Луски є найбільш самобутньою рисою панголінів; вони покривають дорсальну поверхню тіла і хвоста і складаються з аглютенованого волосся (кератину). Шкіра та луски складають велику частку ваги цих тварин. Kingdon (1971) повідомляє, що ці частини складають від ⅓ до ½ ваги M. temmincki.

Харчування панголінів складається в основному з термітів, але мурахи та інші комахи теж ідуть в їжу. Комахи виявляються за запахом і панголіни здаються дуже селективними у виборі їжі. Деякі панголіни нічні або денні; деякі — суворо наземні; деякі — напівдеревні, а два види (один в Яві і один в Африці) ' досить дерев'яними й мають напівхапальні хвости. Панголіни мають низькі показники метаболізму. Деякі види розпилюють неприємні рідини з анальних залоз.