Орів

Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, сільські будиночки розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

Річка Стинавка, що протікає через усе село, тут бере початок. Вона починається в самому початку села, там, де по лівому боці — урочище «Старе поле», а справа — «Венгерщина».

До річки Стинавка впадає багато потоків: «Воронів потік» — по один бік цвинтаря, з іншого боку цвинтаря тече другий потік «Безіменний», далі — «Когутів потік», «Довгий потік», «Середній потік», «Широковець», «Покуті», «Оровець», «Килиманівець», та ще багато інших струмків і джерел. Річки і потоки кишіли від форелі. Тепер річка Стинавка майже мертва. Хоча можна побачити поодиноко плаваючу рибину.

За іншим варіантом легенди, право стати першовідкривачем гірської долини надана галицькому князю.

Також село має місцеві назви:

«Горів» — давня назва населеного пункту, котра мала побутування, за народними переказами, до XIX ст. Згідно з легендами топонім має походження через розташування на високогір'ї відносно всієї округи.

За іншою легендою в часи монгольської навали населений пункт, на місці сучасного Орова, був спалений, тому отримав назву «Погорів» чи «Погорове». Практично до XIX ст. зазначений топонім побутував нарівні з сучасним.

«Орове» та «Оровзе» — польськомовнні варіанти назви села. «Урьове» досить малопоширений варіант назви села. Побутує в окремих публіцистів діаспори.

Орівська громада належить до Греко-Католицької церкви. До нерухомого майна церкви відносяться кам'яна церква Івана Хрестителя з церковним убранством, ритуальними атрибутами, церковним інвентарем і документами, а також дзвіниця біля церкви; церква Воскресіння Ісуса Христа (на кладовищі) із внутрішнім майном та дзвіниця біля церкви.

В Орові дві церкви. Одна — «долішня», мурована, на честь Св. Покрови, де відправляються богослужіння в неділі і свята, та цілий Великий піст. У другій, «горішній», церкві, що високо на горі, де цвинтар, між двома потоками,— відправляють богослужіння під час днів тижня, а також Служби Божі. А ще відправляють Служби Божі у Великодній понеділок і вівторок. На Великдень, рано, Службу Божу відправляли у «долішній» церкві.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2035 осіб, з яких 944 чоловіки та 1091 жінка^[1].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1724 особи^[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Село Орів складається з двох частин: Горішній Кінець та Долішній Кінець, що розташовані уздовж річки Стинавки. Горішній Кінець розміщений на півночі, у високогір'ї, а Долішній Кінець - на півдні, у долині.

Урочища:

Баб'є - утворено суфіксальним способом від слова "баба"; за переказами, після війни у цьому місці жило багато вдов, старших жінок, бабів, від чого і пішла назва;

Белай - утворено семантичним способом від прізвища Белей; за легендою, під час татаро-монгольської навали кріпаками-орівчанами було спалено гуральню дідича Белея на горі "Белеї", від чого виникла назва мікротопоніма; знаходиться біля річки Стинавка.

Бухали - утворено семантичним способом від прізвища Бухало; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Бухали; знаходиться біля урочища Половінь.

Вапнярки - утворено семантичним способом від апелятива вапнярки - "місцевість з великою кількістю площ з ґрунтом, який містить вапно" (ТСУМ); цю місцевість населення використовувало для випарювання вапна, звідки і походить мікротопонім; знаходиться на початку села.

Версоня - утворено семантичним способом від апелятива верес - "вічнозелений дуже розгалужений чагарничок родини вересових" (ТСУМ); назва походить від трави «верес» або ж через розміщення на крутих схилах «верхах»; знаходиться на схилі Ямельницького Долу.

Гнила Поточина - утворено семантичним способом, де опорним словом є поточина - "струмок; невеликий потік води із джерела, після дощу, від танення снігу тощо" (ТСУМ); за переказами, на цьому місці було багато дерев, які після буревію завалили урвище, після чого люди почали називати його гнилим, знаходиться у Горішньому Кінці.

Горб - утворено семантичним способом від апелятива горб - "підвищення на поверхні рівнини" (ТСУМ); назва походить від місця знаходження, розташоване на великому підвищенні (горбі) у Горішньому Кінці.

Гулярня - утворено семантичним способом від апелятива гуральня - "спиртово-горілчаний завод, винокурня" (ТСУМ); колись на цьому урочищі розміщувалася гуральня, через що пішла назва; розташоване на межі Орова і Зимівків.

Довгий Потік - утворено семантичним способом, де опорним словом є потік - "річка, струмок із стрімкою течією" (ТСУМ); найдовший водний потік у селі, найвіддаленіша група садиб, займає значну частину села, звідки і походить назва. Приблизна довжина ланцюга садиб сягає 2-2,5 км; розташоване у центрі річки Стинавка.

Зарубино - утворено суфіксальним способом від слова заруба; мікротопонім пов'язаний з татаро-монгольською навалою. За переказами, у цьому місці відбулася кривава битва, у якій зарубали багато воїнів - "зарубали татар", звідки і походить назва; знаходиться у Долішньому Кінці.

Змули - утворено семантичним способом від апелятива мул - "дуже подрібнена, розтерта земля попелястого кольору, що відкладається на дні рік, озер, морів" (ТСУМ); назва походить від нанесення річкою ґрунту - мулу; розташоване біля річки Стинавки.

Іваники - утворено семантичним способом від прізвища Іваник; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Іваник; знаходиться біля дороги на Трускавець.

Кам'янець - утворено суфіксальним способом від  слова камінь - "тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується і не розчиняється у воді" (ТСУМ); назва походить від місця знаходження урочища; знаходиться на місці, де є часткові скелясто-кам'янисті гори; знаходиться у Долішньому Кінці.

Кілемановець - утворено семантичним способом від прізвища Келеман; згідно з народними тлумаченнями, назва походить від прізвища польського (або австрійського) пана Келемана, що володів значними землями в цій місцевості; розташоване у центрі села.

Кути - утворено семантичним способом від апелятива кут - "частина якої-небудь території, місцевості" (ТСУМ); назва походить від місця знаходження; розташоване на куті лісу.

Орівець - утворено суфіксальним способом від топопніма Орів; назва походить від того, що рельєф урочища прямо відповідає рельєфу всього Орова, виглядає, як мала копія всього села; знаходиться на схилах Зимівського Долу.

Погар - утворено безафіксним способом від слова погоріло; за легендою, назва мікротопоніма пов'язана з подіями татаро-монгольської навали. Згідно з переказами, саме тут татари спалили древнє поселення, яке відповідно "погоріло", знаходиться у Долішньому Кінці.

Половінь - утворено семантичним способом від слова половці - "тюркський кочовий народ" (ТСУМ); назва походить від того, що колись на цьому місці жило поселення половців; знаходиться у Горішньому Кінці, один з крайніх кінців на вихід у село Ямельниця.

Соломіне - утворено семантичним способом від апелятива солома - "сухі світло-жовті стебла злакових рослин" (ТСУМ); назва походить від того, що ця земля, де розташовувалося урочище, відзначалася багатими господарствами, які сіяли зернові, від яких було багато соломи; розташоване біля села Зимівки.

Старе поле - утворено семантичним способом, де опорним словом є поле - "безліса рівнина, рівний великий простір" (ТСУМ); за переказами, у цьому місці було поле, яке завжди засіювалось, а під час татаро-монгольської навали воно згоріло, після чого воно заросло чагарниками, люди забули про нього, від чого і пішла назва; знаходиться у Долішньому Кінці.

Чорногора - утворено семантичним способом від апелятива гора - "значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень" (ТСУМ); атрибутив вказує на темне забарвлення невеликої гори, звідки і походить назва урочища; знаходиться між Горішнім і Долішнім Кінцем.

Шевський куток - утворено семантичним способом, де опорним словом є куток - "частина якої-небудь території, місцевості" (ТСУМ); назва походить від розміщення (поблизу центральної осі поселення), за переказами, на "горбку" шевця; розташоване у центрі села.

Дороги:

Головна дорога - утворено семантичним способом, де опорним словом є дорога -"смуга землі, по якій їздять і ходять" (ТСУМ);  назва походить від місця розташування, знаходиться у центрі села.

Ґрунтові шляхи:

На Борислав - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є шлях - "смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - м. Борислав; походить від місця знаходження, шлях проходить до міста Борислав, через що і пішла назва.

На Трускавець - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є шлях - "смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - м. Трускавець; походить від місця знаходження, шлях проходить до міста Трускавець, через що і пішла назва.

На Ямельницю - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є шлях - "смуга землі, признач. для їзди та ходіння; дорога" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - с. Ямельниця; походить від місця знаходження, шлях проходить до села Ямельниця, через що і пішла назва.

Стежки:

На Баб'є - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Баб'є; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Баб'є, через що і пішла назва.

На Белай - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Белай; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Белай, через що і пішла назва.

На Горб - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Горб; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Горб, через що і пішла назва.

На Кути - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Кути; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Кути, через що і пішла назва.

На Погар - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Погар; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Погар, через що і пішла назва.

На Половінь - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є стежка - " доріжка, протоптана звірами або людьми чи спеціально зроблена людьми" (ТСУМ), що вказує на конкретне місце призначення - ур. Половінь; походить від місця знаходження, стежка веде  до урочища Половінь, через що і пішла назва.

Роздоріжжя:

На Баб'є - утворено синкаксичним способом, де опорним словом є роздоріжжя - "місце, звідки розходяться або куди сходяться дві чи кілька доріг; розпуття" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Баб'є, через що і пішла назва.

Греблі - утворено семантичним способом від апелятива гребля - "споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ" (ТСУМ); назва походить від того, що до 30-х рр. ХХ ст. тут була водяна гребля і тартак; розташоване на містку на річці Стинавці.

Зваричі - утворено семантичним способом від прізвища Зварич; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Зварич; знаходиться в Горішньому Кінці.

Повороти:

На Белай - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є поворот - "місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік" (ТСУМ) і вказує на конкретне місце призначення - ур. Белай; походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Белай, через що і пішла назва.

На Браму - утворено семантичним способом від апелятива брама - "великі ворота, переважно при монументальних спорудах" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок на браму перед церквою, через що і пішла назва.

На Діли - утворено семантичним способом від апелятива діл - "походить від назви "вододіл", тобто лінії розмежування річкових басейнів" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до перевалу, через що і пішла назва.

На Довгий Потік - утворено семантичним способом від апелятива потік - "річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Довгий Потік, через що і пішла назва.

На Заросоху - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є поворот - "місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік" (ТСУМ) і вказує на конкретне місце призначення - ур. Заросоха; походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Заросоха, через що і пішла назва.

На Іваники - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є поворот - "місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік" (ТСУМ) і вказує на конкретне місце призначення - ур. Іваники; походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Іваники, через що і пішла назва.

На Кам'янець - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є поворот - "місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік" (ТСУМ) і вказує на конкретне місце призначення - ур. Кам'янець; походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Кам'янець, через що і пішла назва.

На Половінь - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є поворот - "місце, де що-небудь (дорога, вулиця і т. ін.) повертає, відхиляється вбік" (ТСУМ) і вказує на конкретне місце призначення - ур. Половінь; походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Половінь, через що і пішла назва.

На Цвинтар - утворено семантичним способом від апелятива цвинтар - "подвір'я і кладовище біля церкви" (ТСУМ);  походить від місця знаходження, вказує напрямок до цвинтара, через що і пішла назва.

Церкви:

Дерев'яна церква на Горбку на цвинтарі - утворено семантичним способом, де опорним словом є церква - "релігійна організація духівництва і віруючих, об'єднана спільністю вірувань і  обрядовості" (ТСУМ); дуже стара церква (18-19 ст), побудована повністю без цвяхів. Поруч знаходиться дерев'яна дзвіниця. Назва походить від розташування на горбку на цвинтарі. У цій церкві проходять лише похоронні та поминальні служби.

Каплиці:

Капличка - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є каплиця - "невеличка споруда без вівтаря для відправ і молитов" (ТСУМ); знаходиться у центрі села, побудована самими мешканцями села. Люди називають зменшено-пестливим способом "капличка".

Хрести:

Хрест Воїнам УПА - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є хрест - "предмет і символ культу християнської релігії, який являє собою стрижень з   однією або кількома поперечками у верхній половині" (ТСУМ); назва походить від того, що хрест присвячений воїнам УПА; розташований у центрі села, навпроти сільської ради.

Фігури:

Погруддя Тараса Шевченка - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є погруддя - "скульптурне зображення верхньої частини людського тіла (ТСУМ); назва походить в честь пам'яті Тараса Шевченка; знаходиться на вулиці Тараса Шевченка, у центрі села, біля хреста воїнам УПА.

Могили:

Могила Січовим Стрільцям - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є могила - "яма для поховання померлого" (ТСУМ);  знаходиться в центрі села біля хреста воїнам УПА.

Хрест, погруддя і могила представляють один меморіальний комплекс і знаходяться недалеко одне від одного.

Кладовища:

Старий Цвинтар - утворено семантичним способом від слова цвинтар - "подвір'я і кладовище біля церкви" (ТСУМ); цей цвинтар діяв з кінця ХІХ ст., зараз не діючий, звідки і походить назва.

Спуски та виїзди:

На Белай - утворено синтаксичним способом, де опорними словами є спуск та виїзд - "похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз, місце, яким виїжджають звідки-небудь" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Белай, через що і пішла назва.

На Браму - утворено семантичним способом від апелятива брама - "великі ворота, переважно при монументальних спорудах" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок на браму перед церквою, через що і пішла назва.

На Діли - утворено семантичним способом від апелятива діл - "походить від назви "вододіл", тобто лінії розмежування річкових басейнів" (ТСУМ); походить від місця знаход��ення, вказує напрямок до перевалу, через що і пішла назва.

На Довгий Потік - утворено семантичним способом від апелятива потік - "річка (перев. невелика), струмок із стрімкою течією" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Довгий Потік, через що і пішла назва.

На Заросоху - утворено синтаксичним способом, де опорними словами є спуск та виїзд - "похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз, місце, яким виїжджають звідки-небудь" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Заросоха, через що і пішла назва.

На Іваники - утворено синтаксичним способом, де опорними словами є спуск та виїзд - "похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз, місце, яким виїжджають звідки-небудь" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Іваники, через що і пішла назва.

На Кам'янець - утворено синтаксичним способом, де опорними словами є спуск та виїзд - "похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз, місце, яким виїжджають звідки-небудь" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Кам'янець, через що і пішла назва

На Половінь - утворено синтаксичним способом, де опорними словами є спуск та виїзд - "похила поверхня, місце, по якому спускаються вниз, місце, яким виїжджають звідки-небудь" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до урочища Половінь, через що і пішла назва.

На Цвинтар - утворено семантичним способом від слова цвинтар - "подвір'я і кладовище біля церкви" (ТСУМ); походить від місця знаходження, вказує напрямок до цвинтара, через що і пішла назва.

Гори (поодинокі):

Гора Цюх - утворено семантичним способом від апелятива гора -"значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень" (ТСУМ); назва виникла як данина пам'яті дідича (пана) Цюха, який володів полонинами на схилах гори. З постаттю Цюха пов'язаний комплекс легенд та народних переказів; розташована між селами Орів і Ямельниця.

Верхи:

Цюхів Верх - утворено семантичним способом від апелятива верх - "верхня, найвища частина чого-небудь; вершина" (ТСУМ); виник як данина пам'яті дідича (пана) Цюха, який володів полонинами на схилах гори. З постаттю Цюха пов'язаний комплекс легенд та народних переказів. Домінує над північною частиною села.

Перевали:

Зимівський Діл - утворено семантичним способом від апелятива діл - "топонім гірського хребта, який відмежовує сільську долину" (ТСУМ). Безпосередньо назва «Діл», можливо, походить від слова «вододіл», тобто лінії розмежування річкових басейнів. "Зимівський" утворено суфіксальним способом від населеного пункту Зимівки, з яким межує перевал.

Ямельницький Діл - утворено семантичним способом від апелятива діл - "топонім гірського хребта, який відмежовує сільську долину" (ТСУМ). Безпосередньо назва «Діл», можливо, походить від слова «вододіл», тобто лінії розмежування річкових басейнів. "Ямельницький" утворено суфіксальним способом від населеного пункту Ямельниця, з яким межує перевал.

Долини:

Гребля - утворено семантичним способом від апелятива гребля - "споруда, що перегороджує річку або інший водотік для створення водосховищ" (ТСУМ); Назва походить від того, що до 30-х рр. ХХ ст. тут була водяна гребля і тартак; розташоване у центрі села, на річці Стинавці.

Плайчик - утворено семантичним способом від апелятива плай – «стежка в горах» (ТСУМ); люди називають у зменшено-пестливому значенні; знаходиться у Горішньому Кінці.

Яри:

Міський Яр - утворено семантичним способом від апелятива яр - "глибока довга западина, що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться біля міста Трускавець, утворена суфіксальним способом.

Половінський Яр - утворено семантичним способом від апелятива яр - "глибока довга западина, що утворилася внаслідок розмиву пухких осадових порід тимчасовими потоками" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться біля урочища Половінь, утворена суфіксальним способом.

Балки:

Грицькова Балка - утворено семантичним способом від апелятива балка - "яр з пологими схилами" (ТСУМ) та від прізвища Грицько; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Грицько; проходить через річку Стинавку.

Когутова Балка - утворено семантичним способом від апелятива балка - "яр з пологими схилами" (ТСУМ); та від прізвища Когут; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Когут; проходить через річку Стинавку.

Через Стинавку - утворено семантичним способом від апелятива балка - "яр з пологими схилами" (ТСУМ); назва походить від розташування; проходить через річку Стинавку.

Яворова Балка - утворено семантичним способом від апелятива балка - "яр з пологими схилами" (ТСУМ)  Явір; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Явір; проходить через річку Стинавку.

Кручі:

Бухалові Кручі - утворено семантичним способом від апелятива круча - "високий стрімкий берег, урвище" (ТСУМ) та від прізвища Бухало; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Бухали; знаходиться біля урочища Половінь.

Зарубинські Кручі - утворено семантичним способом від апелятива круча - "високий стрімкий берег, урвище" (ТСУМ); мікротопонім Зарубинські пов'язаний з татаро-монгольською навалою. За переказами, у цьому місці відбулася кривава битва, у якій зарубали багато воїнів - "зарубали татар", звідки і походить назва; знаходиться біля урочища Зарубино.

Половінські Кручі - утворено семантичним способом від апелятива круча-  "високий стрімкий берег, урвище" (ТСУМ); назва Половінські утворена суфіксальним способом та походить від розташування; знаходиться біля урочища Половінь.

Орні поля:

Верхньостинавські Поля - утворено семантичним способом від апелятива поле - "безліса рівнина, рівний великий простір" (ТСУМ); назва Верхньостинавські утворена суфіксальним способом та походить від розташування; знаходиться поруч із селом Верхня Стинава.

Орівські Поля - утворено семантичним способом від апелятива поле - "безліса рівнина, рівний великий простір" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться у селі Орів.

Луги, луки:

Верхньостинавські - утворено семантичним способом; назва походить від розташування; знаходиться поруч із селом Верхня Стинава.

Горішні - утворено семантичним способом; назва походить від розташування; знаходиться у Горішньому кінці.

Долішні - утворено семантичним способом; назва походить від розташування; знаходиться у Долішньому кінці.

Нижньостинавські - утворено семантичним способом; назва походить від розташування; знаходиться поруч із селом Нижня Стинава.

Поодинокі великі камені:

Камінь під погруддям Тараса Шевченка - утворено синтаксичним способом, де опорним словом є камінь - "тверда гірська порода у вигляді суцільної маси або окремих шматків, що не кується й не розчиняється у воді" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться біля погруддя Тараса Шевченка.

Потоки:

Довгий Потік - утворено семантичним способом, де опорним словом є потік - "невелика річка або струмок із стрімкою течією" (ТСУМ); найдовший водний потік в селі, найвіддаленіша група садиб, від чого і походить назва; впадає у річку Стинавку.

Когутів Потік - утворено семантичним способом, де опорним словом є потік - "невелика річка або струмок із стрімкою течією" (ТСУМ) та від прізвища Когут; назва походить від прізвища мешканців, у цьому місці переважно жили люди з прізвищем Когут; впадає у річку Стинавку.

Широковець - утворено суфіксальним способом від слова «широкий» - найширший водний потік в селі, від чого і походить назва; впадає у річку Стинавку.

Струмки:

Верхньодолішній Струмок - утворено семантичним способом, де опорним словом є струмок - "невеликий потік, утворений зі снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться на верху у Долішньому кінці.

Ямельницький Струмок - утворено семантичним способом, де опорним словом є струмок - "невеликий потік, утворений зі снігових, дощових вод або з підземних вод, що вийшли на поверхню" (ТСУМ); назва Ямельницький утворена суфіксальним способом, походить від населеного пункту Ямельниця, через який проходить струмок; впадає у річку Стинавку.

Криниці:

Криниця Коло Церкви - утворено синтаксичним способом від апелятива криниця - "глибоко викопана й захищена цямринами від обвалів яма для добування води з водоносних шарів землі" (ТСУМ); назва походить від розташування; знаходиться коло Церкви.

Ліси:

Половінський Ліс - утворено семантичним способом, де опорним словом є ліс- "велика площа землі, заросла деревами і кущами" (ТСУМ); назва Половінський утворена суфіксальним способом, походить від розташування; знаходиться біля урочища Половінь.

Стинавський Ліс - утворено семантичним способом, де опорним словом є ліс - "велика площа землі, заросла деревами і кущами" (ТСУМ); назва Стинавський утворена суфіксальним способом, походить від розташування; знаходиться біля річки Стинавка.

Трускавецький Ліс - утворено семантичним способом, де опорним словом є ліс - "велика площа землі, заросла деревами і кущами" (ТСУМ); назва Трускавецький утворена суфіксальним способом,  походить від розташування; знаходиться між селом Орів і містом Трускавець.

Ямельницький Ліс - утворено семантичним способом, де опорним словом є ліс - "велика площа землі, заросла деревами і кущами" (ТСУМ); назва Ямельницький утворена суфіксальним способом, походить від розташування; знаходиться між селами Орів і Ямельниця.

Дерева:

Дуб біля погруддя Тараса Шевченка - утворено семантичним способом, де опорним словом є дуб - "багаторічне  листяне дерево з міцною деревиною та плодами - жолудями" (ТСУМ); назва походить від розташування; великий та старий дуб росте біля погруддя Тараса Шевченка.

Ялина коло Школи - утворено семантичним способом, де опорним словом є ялина - "високе хвойне вічнозелене дерево родини соснових" (ТСУМ); назва походить від розташування; велика ялина росте біля школи.

Напередодні Першої світової війни Орів разом із с. Зимівки (або як називали «За ділом») мало населення: 4131 жителі. Це було останнє село Дрогобицького повіту, розташоване в Карпатах на висоті понад 900 м.

1 серпня 1934 р. було створено ґміну Стебник в дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Стебника, Доброгостова, Гассендорфа (Gassendorf), Колпця, Орова, Сільця, Станилі й Уличного^[4].

Орів має досить багато лісу, переважно з боку Борислава, Трускавця, Стебника, Доброгостова та Уличного — це Міський ліс.

Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.

• Орівська скиба
• Карпатські полонини (гірськолижний курорт)

Орів: затишок та щира гостинність [Архівовано 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

• Львівщина: Найдовша вулиця в Україні названа на честь Кобзаря [Архівовано 2 грудня 2021 у Wayback Machine.]// Голос України, 02.12.2021