Орден Франца Йосифа
Орден Франца Йосифа[1] (Австрійський Орден Франца Йосифа; нім. Öesterreichischer Franz Joseph-Orden) — нагорода, яка вручалась за бездоганну службу як військових, так і цивільних осіб в Австрійській, а пізніше Австро-Угорській імперії в період 1849–1918 років
Орден Франца Йосифа Öesterreichischer Franz Joseph-Orden | ||||
Девіз | «Спільними зусиллями» (VIRIBUS UNITIS) | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Австрія, Австро-Угорщина | |||
Тип | Орден | |||
Вручається: | для нагородження як військових, так і цивільних осіб всіх станів, | |||
Підстава | за бездоганну службу в мирний час або на цивільному терені | |||
Нагородження | ||||
Засновано: | 2 грудня 1849 | |||
Останнє: | 1918 | |||
Нагороджені: | ||||
Категорія:Кавалери ордена Франца Йосифа (52) | ||||
Черговість | ||||
Старша нагорода | Орден Залізної Корони | |||
Молодша нагорода | Почесний знак Австрійського Червоного Хреста | |||
Орден Франца Йосифа у Вікісховищі |
Історія заснування
ред.Франц Йосиф I прийшов до влади в результаті революційних подій, що охопили Австрійську імперію.
Він потребував якомога більшої кількості союзників серед службовців державного апарату монархії. Одним із способів залучення таких на свою сторону було створення ордена з можливістю масового нагородження за абсолютно різні досягнення.
2 грудня 1849 року, на честь роковин своєї коронації Франц Йосиф заснував орден свого імені для нагородження як військових, так і цивільних осіб всіх станів, що відрізнилися на терені комерції, дипломатії і державного управління.
Ступені ордена
ред.Перші часи орден існував в трьох ступенях: Великий, Командорський та Лицарський Хрести.
У 1869 році був доданий новий ступінь: Командорський Хрест із Зіркою, що стояла вище за Командорський Хрест.
1 лютого 1901 року ще одна — Офіцерський Хрест, яка встала між Командорським та Лицарським Хрестами.
Ступені | ||||
---|---|---|---|---|
Великий Хрест | Командорський хрест із зіркою (1869) | Командорський хрест | Офіцерський хрест (1901) | Лицарський хрест |
Правила носіння
ред.Всі знаки ордену носилися на правій стороні грудей і лише Командорський Хрест — на шиї.
Низький ступінь, Лицарський Хрест, носився на трикутній колодці.
23 вересня 1908 року для вищого ступеня вводилося «Мала Відзнака», а 27 жовтня 1917 року подібні відзнаки вводилися і для інших високих ступенів ордена.
Порядок нагородження
ред.Спочатку орденська стрічка була червоного кольору, але накази від 14 вересня та 31 грудня 1914 року проголосили про те, що військові урядовці, урядовці військово-медичної і військово-юридичної служб, а також військові ветеринари можуть нагороджуватися знаками ордена перших чотирьох ступенів на стрічці Хреста Військових Заслуг. З серпня 1916 року це правило було поширено і на Великий Хрест.
Хоча орден Франца Йосифа, як і інші нагороди Австро-Угорщини, мав вручатися з «Військовою Відзнакою» і з «Мечами», він був швидше призначений для нагороджень за бездоганну службу в мирний час або на цивільному терені, а не за подвиги перед лицем ворога.
Центральне місце в дизайні нагороди — в його медальйоні — займає монограма правлячого цісаря «FJ».
Офіцерський Хрест по дизайну відрізнявся від інших тим, що його нижня лапа подовжена.
Розробляла орден фірма австрійського придворного ювеліра Вінсенто Майєра.
Примітки
ред.- ↑ В картці приведено зображення ордена: «Командорський Хрест із Зіркою»
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про нагороду. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |