Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ніколас Меркатор (нім. Nicholas Mercator; близько 1620, Гольштейн, Німеччина – 1687, Версаль, Франція) — був німецьким математиком, також відомий під своїм німецьким ім'ям Кауфман, член Лондонського королівського товариства.

Ніколас Меркатор
нім. Niklaus Kauffman
Ім'я при народженнінім. Niklaus Kauffman[1]
Народився1620[2][1][…]
Ойтін, Священна Римська імперія[1]
Помер14 січня 1687(1687-01-14)[1][4][5]
Версаль, Французьке королівство
Діяльністьматематик, астроном, теоретик музики, науковець, викладач університету, музикознавець
Alma materРостоцький університет (1641)[1]
Лейденський університет (1642)[1]
Галузьматематика[6], теорія музики[6], астрономія[6], тригонометрія[6], хронометр[6], тригонометричні функції[6] і небесна механіка[6]
ЗакладКопенгагенський університет[1]
Ростоцький університет[1]
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Нагороди

Біографія

ред.

Народився в місті Ойтін, Шлезвіг-Гольштейн, Німеччина. Ніколас здобув освіту в Ростоку і Лейдені, після чого жив з 1642 по 1648 рік у Нідерландах. Читав лекції в Копенгагенському університеті в 1648–1654 роках. З 1655 по 1657 рік жив у Парижі, Франція. Він був учителем математики у Джоселін Персі, сина 10-го графа Нортумберленд, в Петворті, Сассекс (1657). Викладав математику в Лондоні (1658–1682). У 1666 році він був обраний членом Королівського товариства. Він розробив морський хронометр для Карла II. У 1682 році Жан Кольбер запросив Меркатора для допомоги в проектуванні і будівництві фонтанів в Версальському палаці, тому він переїхав туди. Він помер у Версалі в 1687 році.

Наукова діяльність

ред.

Математично він найбільш відомий своїм трактатом Logarithmo-technia про логарифми, опублікованими в 1668 році. У цьому трактаті він описав ряд Меркатора, також незалежно відкритий Грегорі Сен-Вінсентом:

 

В області музики Меркатор вніс перший точний звіт про 53 однакових темпераменти, який мав теоретичне значення, але не отримав широкого поширення. Запропонував шкалу Кауфмана - поділ октави замість 12 на 53 частини.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г д е ж и Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118783335 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Swartz A. Open Library — 2007.
  4. Complete Dictionary of Scientific BiographyДетройт: Charles Scribner's Sons, 2008. — ISBN 978-0-684-31559-1
  5. The Galileo Project
  6. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних