Ніде в Африці

У 1938 році сім'я Редліх втікає з Ґлубчице в Сілезії до Кенії, щоб уникнути переслідування євреїв нацистською Німеччиною. Колишній юрист Вальтер знаходить роботу менеджера фермерських господарств, і тоді приїздить решта родини. Його дружина Єттель має проблеми з улаштуванням життя в Африці, хоча їхня дочка Регіна швидко адаптується до нового середовища, легко вивчаючи мову країни та проявляючи інтерес до місцевої культури. Невдовзі на фермі Регіна тісно товаришує з кухарем Овуором, який якось допоміг врятувати життя Вальтеру, коли той захворів на малярію. Єдиний німецький контакт, який мала Єттель, — це друг Вальтера, Зюскінд, колишній німець, який жив в Африці роками. Він ніколи не був одружений, бо закохувався тільки в одружених жінок.

З початком війни британська влада збирає всіх німецьких громадян і інтернує їх, відокремлюючи чоловіків від жінок. Шлюб Редліхів погіршується. Єттель спить з німецькомовним британським солдатом, щоб забезпечити сім'ю роботою та будинком. На фермі про це дізнаються Регіна та Вальтер.

Вальтер приєднується до Британської армії, Єттель відмовляється їхати з ним в Найробі та залишається вести господарство з Овуором. Регіну відправляють до англійської школи-інтернату, де її тримають протягом багатьох років, і тільки під час збору врожаю вона може час від часу повертатися. Єттель вільно опановула суахілі та грамотно керує фермою. За цей час Єттель і Зюскінд розвивають стосунки; вона цілує його, але він, схоже, відмовляється.

Вальтер повертається з війни, і радісна Єттель спить з ним. Пізніше він розповідає їй, що його батька забили до смерті, а сестра померла в концтаборі. Він подає заяву на посаду юриста в Німеччині і одержує звістку про те, що він може бути негайно призначений суддею. Він заявляє, що політика Британської армії полягає в тому, щоб відправляти всіх солдат і їхні родин додому. Єттель відмовляється їхати з ним, кажучи, що ферма її потребує, і що вона втомилася їздити за ним всюди. Вона також відмовляється вірити, що країну, яка вбила їхніх родичів, коли-небудь справді можна вважати домом. Розлючений Вальтер відповідає, що з самого початку ненавидів Африку, тому не може дочекатися повернення до Німеччини, і звинувачує її в егоїзмі. Вальтер запитує Регіну, чи хоче вона піти з ним, але Регіна не хоче залишати Овуора.

Коли Вальтер готується поїхати сам, з'являється рій сарани, який загрожує врожаю. Єттель бачить, як Вальтер повертається, щоб боротися з комахами, і її зворушує його відданість сім'ї. Зрештою сарана не наносить серйозної шкоди врожаю. Єттель і Вальтер примиряються. Вона зізнається, що вагітна. Вальтер робить висновок, що вона не спала з Зюскіндом. Овуор вирушає в подорож, Регіна слізно з ним прощається. Єттель дозволяє Вальтеру вирішити, чи варто їм їхати, він купує квитки назад до Німеччини.

У фінальній сцені Вальтер, Регіна та Єттель їдуть в африканському поїзді. На зупинці африканська жінка пропонує Єттель банан. Регіна розповідає, що її брат народився здоровим і його назвали Макс, на честь діда по лінії батька.

Фільм був дуже добре сприйнятий багатьма міжнародними критиками. Майкл Вілмінгтон з «Чикаго триб'юн» назвав фільм «приголомшливим»^[3]. Кеннет Туран з «Лос-Анджелес таймс» вітав фільм як «пронизаний гостротою та конфліктом, наполегливістю та співчуттям»^[4]. Девід Едельштайн був менш захоплений, написавши: «Фільм не нудний, але він безформний, більше схожий на мемуари, ніж на роман, а теми залишаються бовтатися — як ніби це повинно було бути чотири години замість 140 хвилин»^[5].   

На сайті Rotten Tomatoes рейтинг стрічки 85 % на основі 99 оглядів критиків, середня оцінка 7,5 / 10. У критичному консенсусі сайту зазначено, що фільм — це «візуально прекрасний епос із переконливими тривимірними персонажами»^[6]. На Metacritic фільм отримав 72 зі 100 на основі 31 відгуку критиків, що свідчить про «загалом сприятливі відгуки»^[7].

1. Ніде в Африці на сайті IMDb (англ.)   (станом на 24.12.2019)
2. Nowhere in Africa на сайті Rotten Tomatoes (англ.)     (станом на 24.12.2019)