Новоселиця (Конотопський район)

село у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області, Україна

Новосе́лицясело в Україні, у Кролевецькій міській громаді Конотопського району Сумської області. Площа - 46 га. Населення становить 92 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Зазірківська сільська рада.

село Новоселиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Конотопський район
Тер. громада Кролевецька міська громада
Код КАТОТТГ UA59020090470045927 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Новоселиця 
Основні дані
Населення 92
Поштовий індекс 41332
Телефонний код +380 5453
Географічні дані
Географічні координати 51°30′24″ пн. ш. 33°44′29″ сх. д. / 51.50667° пн. ш. 33.74139° сх. д. / 51.50667; 33.74139
Середня висота
над рівнем моря
204 м
Місцева влада
Адреса ради 41300, Сумська обл., Конотопський р-н, м. Кролевець, площа Миру, буд. 1
Карта
Новоселиця. Карта розташування: Україна
Новоселиця
Новоселиця
Новоселиця. Карта розташування: Сумська область
Новоселиця
Новоселиця
Мапа
Мапа

Географія

ред.

Село Новоселиця знаходиться на відстані 2 км від лівого берега річки Ведмедівська, за 3,5 км від села Калашинівка. До села примикають лісові масиви (сосна, дуб) - урочища Довжик, Глибоке.

Символіка

ред.

На гербі зображена синя шестипроменева зірка на зеленому тлі та три жовті колоски на чорному тлі. Срібна зірка з герба Зазірок вказує на заснування села вихідцями звідти і на сильну пов'язаність сіл. Колоски на чорному тлі вказують на родючі місцеві чорноземи.

Історія

ред.

1926 року частина незаможних мешканців Зазірок переселилася на віддалені за два кілометри, але родючі землі. Відтак і село було поіменовано Новоселицею. В свій час, на місці села були поля поміщика Кочубея.

В період Вітчизняної війни селяни допомагали партизанам, за що було знищенно нацистами.[1]

Коли почалася колективізація, новосельців не треба було агітувати:  разом переїжджали сюди, разом вирішили і господарювати на полях, помережаних лісом і глибокими балками. На полях, де в дореволюційні часи гарцювали на баских конях гості поміщика Кочубея, полюючи дичину для гучних банкетів.[2]

Першим головою правління місцевого колгоспу «Жовтнева перемога» селяни обрали Семена Григоровича Афанащенка. Завзято взявся він за діло, 3 його ініціативи було споруджено фермські та інші сільськогосподарські будівлі, клуб. Старанно працювали колгоспники. І земля, доглянута їхніми щедрими руками, віддячувала сторицею. У тридцятих роках це було найбагатше в Глухівському районі господарство.  Особливо добра слава  йшла про молоду ланкову Наталію Онищенко: її дівчата добивалися рекордних на Сумщині результатів — збирали по 470 центнерів цукрових буряків і по 10 — 11 центнерів конопель з гектара..

У роки фашистської навали в Новоселиці залишилися жінки, діти і старики. Але ніхто не став на коліна перед окупантами. Вже восени 1941 року в урочищі Мариця з'явився Глухівський партизанський загін Петра Леонтійовича Кульбаки.  Ця звістка голубом облетіла оселі. Манівцями — вночі — направлялися туди підводи, вантажені прихованим зерном, печеним хлібом, теплим одягом. Після сутичок з окупантами партизани привозили в своє рідне село поранених, їх доглядали сім'ями.

Штаб загону запропонував Григорію Івановичу Лубенцю стати старостою. Тож кожна задумана фашистами і їхніми посіпаками акція «коректувалася» народними месниками.

Зв'язок з місцевим населенням партизани тримали через підпільну групу, яка відразу утворилася в окупованому селі., Очолив її пасічник Свирид Митрофанович Цигикало. В активі групи були Тетяна Луківна Іллєнко, Іван Васильович Лубенець, комсомольці Костянтин Афанащенко, Петро Криущенко.

Допомагали новосельці й двом харківським загонам, які діяли поблизу — в Клинці.

Чимало добрих справ на рахунку підпільників. Вони не тільки розклеювали листівки, вели антифашистську пропаганду, розповідали про події на фронтах, а й виконували бойові накази партизанів. Кості Афанащенку, наприклад, не раз доводилося їздити в розвідку до Глухова, де містилася комендатура. Ризикували життям і його юні друзі. Не сиділи склавши руки підпільники й тоді, коли партизани відійшли з Мариці.

Та недовго торжествували поліцаї-зрадники (серед них — жодного 3 Новоселиці). Наприкінці січня 1942 року в село ввійшло партизанське з'єднання Сидора Артемовича Ковпака. Запроданців як вітром здуло. Головний штаб розмістився у підпільника С. М. Цигикала, а Глухівського загону — в хаті Уляни Іванівни Макаренко. Два тижні готувалися ковпаківці до походу в Брянські ліси. Навчали нових бійців тримати зброю, влучно стріляти. Значно поповнився й загін П. Л. Кульбаки. Попрощався з дітьми, Григорієм та Галиною, С. М. Цигикало. Дав наказ міцно тримати автомати в руках, нещадно бити ворога. Прийняли партизанську присягу Іван Самойленко, Петро та Марія Криущенки, Євфросинія Сиротенко та ще дванадцять юнаків та дівчат з Новоселиці.

Перед тим як вирушити в рейд, вони встигли понюхати пороху. До села наближався батальйон козаків-власовців та кролевецької поліції. Про це повідомили підпільники. С. А. Ковпак вирішив дати бій біля Зазірок. То було вже мобільне й багаточисельне партизанське з'єднання, а не, як вважали фашисти, невеликий загін. Прикуті шквальним вогнем до глибокого снігу, залишивши більшу частину вбитими і пораненими, власовці дали дьору до Кролевця.


12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Кролевецької міської громади[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кролевецького району, увійшло до складу новоутвореного Конотопського району[4].

Сьогодення

ред.

Село невелике. Промислових і сільськогосподарських підприємств село не має. В селі працює фельдшерський пункт.

Пам'ятки

ред.
 
Заказник "Мариця"
  • «Мариця» (у складі РЛП «Сеймський») - ботанічний заказник.

Примітки

ред.
  1. Спалений хутір Новоселиця, Сумщина. 30.12.1942
  2. С. ЛУКАШ, В. ЛИФАР. Кролевецький вісник №24, 22 березня 1995року.
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

ред.