Некляєв Володимир Прокопович
| Володимир Прокопович Некляєв | ||||
|---|---|---|---|---|
| біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў | ||||
 17.5.2010 | ||||
| Народився | 11 липня 1946 (78 років) Сморгонь, Гродненська область, БРСР | |||
| Громадянство | СРСР, Білорусь | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, політик | |||
| Сфера роботи | творче та професійне письмоd[1], журналістика[1] і політична діяльність[1] | |||
| Alma mater | Білоруський державний педагогічний університет імені Максима Танка і Літературний інститут імені Горького | |||
| Мова творів | білоруська | |||
| Роки активності | 1970 — дотепер | |||
| Напрямок | лірика | |||
| Жанр | вірші, оповідання, роман | |||
| Членство | СП СРСР, Говори правду!, Спілка білоруських письменників і Білоруський ПЕН-центр | |||
| Нагороди |  | |||
| Премії | Премія Ленінського комсомолу (1979) р. Державна премія Республіки Білорусь (1998) р. | |||
| Сайт: nekliaev.by | ||||
|
| ||||
 Некляєв Володимир Прокопович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Володи́мир Проко́пович Некля́єв (біл. Уладзімір Пракопавіч Някляеў; нар. 11 липня 1946, Сморгонь) — білоруський поет, прозаїк, політик, лауреат декількох професійних та державних нагород за літературну діяльність. 25 лютого 2010 року він став лідером громадської кампанії «Говори правду!». 18 листопада 2010 року зареєстрований Центрвиборчкомом Білорусі кандидатом у президенти Білорусі. За офіційними даними на виборах програв президенту Лукашенку і був травмований під час акцій протесту після виборів.
Життєпис
ред.Народився 11 липня 1946 у місті Сморгонь Гродненської області. Батько - Некляєв Прокофій Михайлович. Мати - Магер Анастасія Іванівна [4]
У 2020 році Група Naka з лідерами гуртів DZIECIUKI, «Петля пристрасті», «РСП» та Rostany записали пісню-протест на вірші Володимира Некляєва «ВАМ»[5].
Бібліографія
ред.- «Адкрыцьцё» (1976)
- «Вынаходцы вятроў» (книга лірики; 1979)
- «Знак аховы» (1983)
- «Местное время» (1983)
- «Наскрозь» (вірші, балади, поеми; 1985)
- «Дерево боли» (1986)
- «Галубіная пошта» (1987)
- «Вежа» (фантастична повість; 1988)
- «Прошча» (вірші і паоми; 1996)
- «Выбранае» (1998)
- «Лабух» (роман; 2003)
- «Так» (книга поезії; 2004)
- «Цэнтар Еўропы» (збірник прози; 2009)[6]
- «Кон» (2010)[7]
- «Толькі вершы»(2016)[8][9]
Нагороди
ред.- Лауреат премії імені Наталі Арсенєвої (2017) за книгу «Толькі вершы».
Література
ред.- Д.П., Шапран С. НЯКЛЯЕЎ УЛАДЗІМІІР (Некляев Владимир, Nekliaev Vladimir) // Энцыклапедыя беларускай папулярнай музыкі / уклад. Дз. Падбярэзскі і інш. — Мінск : Зьміцер Колас[be-x-old], 2008. — С. 210-211. — 2000 прим. — ISBN 978-985-6783-42-8.
Примітки
ред.- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2014.
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ Владимир Некляев » Новости Беларуси - последние новости на сегодня - UDF. Новости Беларуси - последние новости на сегодня - UDF (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ Белорусские музыканты записали песню-протест на стихи Владимира Некляева. 7 липня 2020.
- ↑ Председатель провластного Союза писателей проигнорировал презентацию книги Владимира Некляева(рос.)
- ↑ Ко Дню Воли в Минске состоялась презентация сборника стихов Владимира Некляева(рос.)
- ↑ Первой премией имени Натальи Арсеньевой удостоен Владимир Некляев. Наша Ніва (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
- ↑ Некляев: Сначала мне мешали издавать стихи, теперь запрещают их читать. charter97.org (рос.). Процитовано 31 січня 2024.
Джерела
ред.- Офіційний сайт Володимира Некляєва (біл.)
- — блог у LiveJournal, який веде Некляєв Володимир Прокопович.
- Сайт кандидата у президенти Білорусі В. П. Некляєва (біл.)
| Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
