Вано Мураделі
Вано Ілліч Мураде́лі(вірм. Վանո Իլիայի Մուրադյան, груз. ვანო ილიას ძე მურადელი; ім'я при народженні — Іван Ілліч Мурадов; 6 квітня 1908, Горі — 14 серпня 1970, Томськ) — грузинський та російський радянський композитор, диригент[5].
Вано Мураделі | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 24 березня (6 квітня) 1908[1][2][…] |
Місце народження | Горі, Тифліська губернія, Російська імперія[4] |
Дата смерті | 14 серпня 1970[4][1][2] (62 роки) |
Місце смерті | Томськ, РРФСР, СРСР[4] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | Російська імперія Грузинська Демократична Республіка СРСР |
Професії | композитор, кінокомпозитор |
Освіта | Тбіліська державна консерваторія (1931) і Московська консерваторія (1938) |
Вчителі | Щербачов Володимир Володимирович, Бархударян Сергій Васильовичd, Багриновський Михайло Михайлович, Шехтер Борис Семенович і Мясковський Микола Якович |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | опера, оперета, балет, симфонія і пісня |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Партія | ВКП(б) |
Нагороди |
Життєпис
ред.Народився 24 березня [6 квітня] 1908 року у місті Горі в вірменській сім'ї[6]. Протягом 1925—1926 років навчався у Тифліському музичному технікумі. У 1929—1931 роках — актор і композитор Тифліського пересувного театру[6]. 1931 року закінчив Тбіліську консерваторію, де навчався у класі композиції у Володимира Щербачова та Сергія Бархударяна та класі диригування у Михайла Багриновського[7].
У 1931—1934 роках працював у Театрі робітничої молоді та Театрі імені Костянтина Марджанішвілі в Тифлісі як композитор і актор, виступав як диригент[8]. Протягом 1934—1938 років удосконалювався в Московській консерваторії під керівництвом Бориса Шехтера, потім Миколи Мясковського[7].
У 1938—1939 роках — відповідальний секретар Спілки радянських композиторів. Член ВКП(б) з 1942 року[7]. У 1942—1944 роках — художній керівник Центрального ансамблю Військово-Морського Флоту СРСР. Водночас упродовж 1939—1948 років — член президії оргкомітету Спілки радянських композиторів, голова правління Музичного фонда СРСР[8].
1958—1960 рр. — заступник голови оргкомітету Спілки композиторів РРФСР; 1959 року — голова правління Московського відділення Спілки композиторів РРФСР[8]; з 1960 року — секретар правління Спілки композиторів РРФСР; з 1968 року — секретар правління Спілки композиторів СРСР.
Помер у Томську 14 серпня 1970 року. Похований в Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка № 7)[9].
Творчість
ред.Автор:
- 2-х симфоній (1938[a], 1945[b])[10];
- музики для солістів, хора і оркестру «Пісенна здравниця» (1941), «Чверть століття золотого» (1942), «Гімн Ленінграду» (1944), «Шлях перемоги» (1950)[8];
- музики для голосу і фортепіано — вокальний цикл «Горійські пісні» (1946);
- балету «Зоя Космодем'янська» (1946, поставлений у Большому театрі)[11];
- низки опер, зокрема «Велика дружба»[c] (1947; Донецький театр опери та балету; 2-га редакція — 1960), «Жовтень»[d] (1961, Ансамбль радянської опери Всеросійського театрального товариства, Москва; 1964, Большой театр на сцені Кремлівського Палацу з'їздів);
- кантат, зокрема «Навіки разом» (1959), «З нами Ленін» (1960, пісня-кантата)[8];
- оперет «Дівчина з блакитними очима» (1966, Москва), «Москва—Париж—Москва» (1968)[e][5];
- «Честь» Георгія Мдівані (1938, Камерний театр Таїрова);
- «Наказ по фронту» Георгія Мдівані (1941, Театр юного глядача);
- «Гаїті» Вільяма Дюбойса (1953, Театр драми і комедії);
- «Баня» Володимира Маяковського (1953, Театр сатири);
- «Білий лотос» Шудраки (1956, Театр імені Олександра Пушкіна);
- «Одна ніч» Бориса Горбатова (1957, Малий театр);
- «Далі неоглядні» Миколи Вірти (1957, Театр імені Моссовєта).
- художніх фільмів
- «Комендант Пташиного острова» (1939);
- «Загибель «Орла»» (1941);
- «Бойова кінозбірка № 4» (1941);
- «Бойова кінозбірка № 6» (1941);
- «Випадок з єфрейтором Кочетковим» (1955);
- «Шарф коханої» (1956);
- «Крила» (1956);
- «Лавина з гір» (1958);
- «Насреддін у Ходженті, або Зачарований принц» (1959);
- «Мрії назустріч» (1963)[f];
- «Скарби республіки» (1964);
- «Залізний потік» (1967);
- «Далеко на заході» (1968);
- документальних фільмів
- «Кіров з нами» (1939);
- «Ферганський канал» (1939).
- «Ви не лізьте, самураї» (1938);
- «Пісня про Леніна» (1938);
- «Гімн Москві» (1949);
- «Гімн міжнародної спілки студентів» (1949);
- «Пісня борців за мир» (1950)[h];
- «Партія — наш керманич» (1952)[i];
- «Пісня молоді» (1953);
- «Марш молоді світу» (1955);
- «Росія — батьківщина моя» (1955);
- «Дружба всього дорожче» (1957);
- «Бухенвальдський дзвін» (1959)[j];
- «Величавий Севастополь» (1954).
Також автор рецензій і статей із різних питань радянської музичної культури[8].
Відзнаки
ред.Нагороджений:
- орденами Трудового Червоного Прапора (1960), Леніна (1967)[9];
- медалями «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «У пам'ять 800-річчя Москви»[9];
- премії
- Сталінська премія II ступеня (1946; за симфонію № 2 ре-мажор)[9];
- Сталінська премія II ступеня (1951; за музику до кінофільмів, пісні «Гімн Міжнародного союзу студентів», «Москва — Пекін», «Гімн Москві», «Нас воля Сталіна звела», «Пісня борців за мир»)[8][9];
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1947)[9];
- Заслужений діяч мистецтв Кабардино-Балкарської АРСР (1953)[9];
- Народний артист РРФСР (1957)[7];
- Народний артист СРСР (1968)[12].
Виноски
ред.- ↑ Симфонія присвячена пам'яті Сергія Кірова[8].
- ↑ Симфонія присвячена перемозі радянського народу над фашизмом[8].
- ↑ «Відзначена» окремою постановою ЦК ВКП(б) від 10 лютого 1948 року, де її названо «формалістською, хибною в музичному і сюжетному плані», і оперу було майже відразу ж знято за особистим розпорядженням Йосипа Сталіна[11].
- ↑ В опері композитор спробував втілити деякі риси Володимира Леніна вокальними засобами[8].
- ↑ Прем'єра відбулася на сцені Ростовського театру музичної комедії[9].
- ↑ Разом з Едуардом Артем'євим.
- ↑ Принесли композитору найбільшу популярність.
- ↑ Перша премія на Міжнародному конкурсі в Будапешті, 1950[8].
- ↑ Створена до XIX з'їзду КПРС[11].
- ↑ Слова Олександра Соболєва.
Примітки
ред.- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Мурадели Вано Ильич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Большая советская энциклопедия та 1969—1978.
- ↑ а б Мурадели Вано Ильич / Орфей.
- ↑ а б в г д Театральная энциклопедия, 1964.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Музыкальная энциклопедия, 1976.
- ↑ а б в г д е ж и Вано Мурадели / Кино-Театр. Ру.
- ↑ Український радянський енциклопедичний словник, 1967.
- ↑ а б в Вано Мурадели / Красная книга российской эстрады [Архівовано 25 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Кинословарь, 1970.
- ↑ Кино, 1986.
Література
ред.- Э. М. Мурадели, Мурадов, Вано Ильич // Театральная энциклопедия / Главный редактор: П. А. Марков. — Москва : Государственное научное издательство «Советская энциклопедия», 1964. — Т. III Кетчер—Нежжанова. — Ствп. 1007. (рос.);
- Мураделі Вано Ілліч // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 560.;
- Мурадели (Мурадов), Вано Ильич // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Й. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 155 (рос.);
- Мурадели Вано Ильич // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- М. М. Яковлев. Мурадели Вано Ильич // Корто — Октоль : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1976. — Ствп. 835. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 3). (рос.);
- Мураделі Вано Ілліч // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1982. — Т. 7 : Мікроклін — Олеум. — 526, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- Мурадели (Мурадов) Вано Ильич // Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. (рос.);
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь / ред. Бородулин В. И. — Москва : Большая Российская энциклопедия, 1998. — С. 518. — ISBN 5-85270-311-7. (рос.)
- Музыка: большой энциклопедический словарь / ред. Г. В. Келдыш. — Москва : Большая российская энциклопедия, 1998. — С. 365. — ISBN 5-85270-254-4. (рос.)