Мукачівська єпархія

Початки християнства на території Закарпаття сягають кирило-мефодіївських часів (друга половина IX ст.), місцеві жителі прийняли християнство візантійського обряду ще до розділення церкви у 1054 році. За переказами, Кирило й Мефодій, ідучи в Моравію, декілька місяців жили на Закарпатті, від них закарпатці й отримали християнську віру й церковнослов'янське богослужіння. В період розквіту Київської Русі (IX—X століттях) закарпатська православна єпархія була підпорядкована Київській митрополії.

У XI—XII століттях з Києва та Галичини завозилися на Закарпаття церковні книги, які потім переписувалися в Мукачівському, Грушівському та інших монастирях. До нас дійшли уривки з Євангелій та міней XII—XIV століть давньоруською мовою, що збереглися серед рукописів Мукачівського та Імстичівського монастирів. Вони свідчать про нерозривні культурні зв'язки Закарпаття з Руссю.

З другої половини XI століття у зв'язку з ослабленням Київської Русі на Закарпаття почастішали набіги половців. У березні 1241 року орди хана Батия напали на Карпатську Русь, їхній шлях пролягав через Верецький перевал. Завойовники практично спустошили Карпатський край.

Після розпаду Київської Руси й утворення Королівства Руського, Закарпатська єпархія деякий час входила до складу Галицької митрополії.

Після татаро-монгольської навали на Закарпатті розпочалося засилля угорських феодалів. У XVI столітті сюди проникає протестантизм, який поширюється переважно серед угорського населення.

Осередком Мукачівської єпархії протягом багатьох століть був Мукачівський монастир на Чернечій горі, заснований Подільським князем, а потім володарем Закарпаття Федором Корятовичем. Згадки про перших єпископів, які проживали в цьому монастирі, датуються XV ст. (Грамота угорського короля Матяша Гуняді з 1458 року).

1491 рік — перша документальна згадка про Мукачівську єпархію.

На початку XVII століття в Закарпатті активізувались єзуїти, частина православного духовенства та населення були окатоличені. 1642 року Мукачівський православний єпископ Василій (Тарасович) у замку Лансенберґ (біля Відня) у присутності австрійського імператора прийняв католицтво. Але населення краю не пішло за ним, і Тарасович змушений був повернутися в лоно православ'я.

24 квітня 1646 року в церкві-каплиці Ужгородського замку з ініціативи єпископа Василя Тарасовича, 63 священики засвідчили єдність із Католицькою Церквою (укладена Ужгородська унія).

Подальша історія в статті Мукачівська греко-католицька єпархія.