Мексиканська комуністична партія
Мексика́нська комуністи́чна па́ртія (МКП; ісп. Partido Comunista Mexicano) — мексиканська ліва політична партія, створена під впливом Жовтневої революції в Російській імперії 24 листопада 1919 року, коли більшість делегатів з'їзду Мексиканської соціалістичної партії ухвалили рішення приєднатися до Комуністичного інтернаціоналу та перейменувати партію.
Країна | Мексика |
---|---|
Дата заснування | 24 листопада 1919 |
Штаб-квартира | Мехіко, Мексика |
Ідеологія | марксизм-ленінізм , комунізм , антиімперіалізм і антикапіталізм |
Партія будувалася за принципом демократичного централізму. Вищим органом партії був з'їзд, між з'їздами роботою керував Центральний комітет (ЦК), який обирав Виконавчий комітет ЦК і Секретаріат ЦК.
Друкованими органи партії були журнал «Опосісьон» (ісп. «Oposición»), що виходив два рази на місяць, газета «Вос де Мехіко» (ісп. «La Voz de México»), суспільно-політичний і теоретичний журнал «Нуева епока» (ісп. «Nueva Epoca»), теоретичний журнал «Сосіалісмо» (ісп. Socialismo).
Історія
ред.За ініціативою партії 1921 року створено Загальну конфедерацію трудящих, 1924 року — Антиімперіалістичну лігу Америки, 1926 року — Національну селянську лігу. В 1929 році під керівництвом комуністів засновано Єдину профспілкову конфедерацію Мексики (КСУМ). Того ж року МКП, КСУМ, Національна селянська ліга та деякі інші організації утворили Робітничо-селянський блок. За період з 1927 по 1929 рік чисельність партії зросла з 600 до 2500 осіб[1]. У червні 1929 року партія була заборонена, а її друкований орган, газета «El Machete», закритий[1]. До 1936 року діяла підпільно.
Після легалізації була організатором низки значних виступів трудящих, які змусили уряд здійснити кілька прогресивних реформ. У середині 1940-х років керівництво партії підпало під вплив ідей американського ревізіоніста Ерла Браудера, що призвело до внутрішньопартійної фракційної боротьби (єдність відновлена у 1960 році на 13-му з'їзді партії). З початку 1960-х років діяла в напівлегальних умовах; у 1978 році добилася офіційного визнання (на той час її чисельність становила понад 100 тисяч осіб).
Делегації МКП брали участь у роботі міжнародних Нарад комуністичних і робітничих партій у 1957, 1960, 1969 роках у Москві. МКП схвалила документи, ухвалені цими нарадами.
7-й пленум партії, який відбувся у серпні 1981 року, постановив провести переговори між керівництвом МКП, Мексиканської партії трудящих, Революційно-соціалістичної партії, Руху соціалістичної єдності та дії і Партії мексиканського народу з метою їх об'єднання в єдину партію (рішення про об'єднання ухвалили на 20-му з'їзді партії)[2].
У 1987 році партія об'єдналася з Мексиканською партією трудящих у Мексиканську соціалістичну партію, а потім більшість мексиканських комуністів брали участь у президентській кампанії Куаутемока Карденаса в 1988 році та у створенні Партії демократичної революції в 1989 році. Незгодні з цими рішеннями заснували Партію комуністів Мексики (нині Комуністична партія Мексики) на марксистсько-ленінських позиціях.
З'їзди
ред.Усі з'їзди відбулися в Мехіко:
- 1-й з'їзд — грудень 1921 року;
- 2-й з'їзд — 1923 рік;
- 3-й з'їзд — 7—12 квітня 1925 року;
- 4-й з'їзд — 17—21 травня 1926 року;
- 5-й з'їзд — 1927 рік;
- 6-й з'їзд — 21—28 січня 1937 року;
- 7-й з'їзд — січень—лютий 1939 року;
- Надзвичайний з'їзд — 19—24 березня 1940 року;
- 8-й з'їзд — травень 1941 року;
- 9-й з'їзд — березень 1944 року;
- 10-й з'їзд — 24 листопада — 1 грудня 1947 року;
- 11-й з'їзд — 20—25 листопада 1950 року;
- 12-й з'їзд — листопад 1954 року;
- 13-й з'їзд — 27—31 травня 1960 року (відновив єдність партії, почав розробку її нової політичної лінії);
- 14-й з'їзд — 19—23 грудня 1963 року (прийняв програму і статут МКП);
- 15-й з'їзд — 18—22 червня 1967 року;
- 16-й з'їзд — жовтень—листопад 1973 року (прийняв нову програму, що визначила майбутню революцію як демократичну і соціалістичну, та статут);
- 17-й з'їзд — 9—14 грудня 1975 року (виробив, у зв'язку майбутніми президентськими і парламентськими виборами 1976 року, нову тактичну лінію: взяти участь у виборах і висунути свого кандидата на пост президента);
- 18-й з'їзд — 23—28 травня 1977 року (відзначив необхідність створення широкого фронту прогресивних сил у боротьбі за демократичні перетворення в країні);
- 19-й з'їзд — 9—15 березня 1981 року;
- 20-й з'їзд — 15—18 жовтня 1981 року (ухвалив рішення про об'єднання з іншими ��івими партіями та організаціями з метою створення масової партії мексиканських трудящих).
Члени
ред.Членами партії були такі знамениті діячі культури, як Дієго Рівера, Фріда Кало, Хосе Давид Альфаро Сікейрос, а у створенні взяв участь Манабендранатх Рой.
Генеральні секретарі
ред.- 1919—1921 — Хосе Аллен;
- 1921—1924 — колективне керівництво (Хосе Аллен, Хосе Валадес, Мануель Діас Рамірес);
- 1924—1929 — Рафаель Каррільо Аспейтія;
- 1929—1940 — Ернан Лаборде;
- 1940—1959 — Діонісіо Енсіна;
- 1959—1963 — колективне керівництво;
- 1963—1981 — Арнольдо Мартінес Вердуго.
Примітки
ред.Література
ред.- К. М. Обыден. Мексиканская коммунистическая партия // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 9. — Ствп. 324—326.(рос.);
- К. Н. Курин. Мексиканская коммунистическая партия // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- А. А. Стрілко. Мексіканська комуністична партія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1981. — Т. 6 : Куликів — Мікроклімат. — 552 с., [22] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с.;
- К. Н. Курин. Мексиканская коммунистическая партия // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 212. — Ствп. 616—618. (рос.)