Мантія (одяг)

В православ'ї мантія є верхньою одежею для всього чернецтва які мають церковний сан (архієреїв, архімандритів, ієросхимонахів та ін.), так і простих ченців (не нижче малосхимників).

Являє собою довгу, до землі накидку без рукавів з застібкою на комірі, в архімандритів і архієреїв — зі шлейфом, (в архієреїв шлейф довше), що покриває підрясник та рясу. Виникла як чернеча сутана у IV–V ст. Згодом, коли встановилася практика обирати архієреїв із чернечого духовенства, мантія стала також архієрейським одягом.

Мантія символізує відчуженість ченців від світу, а також всепокриваючу силу Божу.

У слов'янській традиції (в Російській, Сербській, Болгарській і Польській православних церквах, а також у православних церквах Америки та Чеських зем��ль і Словаччини) мантія патріарха зазвичай зелена, митрополита — блакитна або синя, архієпископа і єпископа — фіолетова. Під час Великого посту одягається така ж мантія, тільки чорна (незалежно від архієрейського сану). У Православній церкві України в цілому така сама система, з тією особливістю, що предстоятель, Митрополит Київський і всієї України, має багряно-червону мантію, а почесний патріарх — блакитну, нарівні з митрополитами. У грецькій традиції, а також у Грузинській, Румунській та Албанській православних церквах усі архієрейські мантії — яскраво-червоного, блакитного або пурпурового кольору, незалежно від титулу архієрея (будь він патріархом, архієпископом, митрополитом або єпископом). Те саме стосується Мелькітської греко-католицької церкви.

Крім того, мантія єпископа, як і мантія архімандрита, має так звані скрижалі. Скрижалі — це чотирикутні плати, що розміщуються на верхній частині мантії з зображенням хрестів або серафимів, і з ініціалами архієрея або архімандрита — на нижній. Скрижалі на мантії означають, що єпископ, керуючи церквою, повинен керуватися заповідями Божими. На мантію архієрея нашивається зверху в три ряди стрічки з іншої тканини (у слов'янській традиції — біло-червоно-білі, а у грецькій — золоті), так звані «джерела» або «струмені». Вони символічно зображають вчення, що витікає зі Старого та Нового Завітів, проповідувати яке — обов'язок єпископа. Мантія надівається архієреєм при вході в храм, на литію, молебні, а також під час урочистих процесій і церемоній.

Чернеча мантія (ігуменів, а також ієромонаха, ієродиякона), звана «палієм» в основному, чорна. Мантія в архімандритів чорна, як у всіх інших монахів. Має сорок складок, за кількістю днів посту Господнього, символізуючи пісне життя ченця. У чинопослідуванні постригу мантія називається одягом нетління і чистоти. У давнину для келійного користування застосовувалася напівмантія (до пояса), яку ще можна в деяких монастирях зустріти й зараз.

У старообрядців мирянин, що надів мантію навіть жартома, вважався вже пострижений в ченці.

• Одеяния духовенства (Настольная книга священнослужителя) [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.]. — М.: Издательский Совет РПЦ.

• Мантія [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 911. — 1000 екз.