Малий Куяльник
Мали́й Куя́льник — річка в Україні, в межах Роздільнянського, Березівського та Одеського районів Одеської області. Впадає до Хаджибейського лиману (басейн Чорного моря).
| Малий Куяльник | |
|---|---|
 | |
| 46°51′40″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 46.86102° пн. ш. 30.453963° сх. д. | |
| Витік | на північ від с. Бірносове |
| Гирло | Хаджибейський лиман |
| • координати | 46°51′40″ пн. ш. 30°27′14″ сх. д. / 46.86102° пн. ш. 30.453963° сх. д. |
| Країни: |  УкраїнаОдеська область |
| Регіон | Одеська область |
| Довжина | 89 км |
| Площа басейну: | 1540 |
| Притоки: | Середній Куяльник (ліва) |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
ред.Довжина 89 км, площа водозбірного басейну 1540 км². Похил річки 0,8 м/км. Долина коритоподібна, з крутими схилами, розчленованими ярами; її ширина 1,5—3 км. Заплава завширшки до 1,3 км. Річище помірно звивисте, влітку часто пересихає. Споруджено водосховище і ставки (бл. 25). Використовується на зрошення, рибництво.
Розташування
ред.
Малий Куяльник бере початок на північ від села Бірносове. Тече переважно на південний схід. Впадає до Хаджибейського лиману на південний схід від села Білки.
Основна притока: Середній Куяльник (ліва).
Над річкою розташовані селища Цебрикове і Радісне, а також чимало сіл.
Література
ред.- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- (рос.) Белозоров С. Т. Материалы к изучению растительности долины Малого и Среднего Куяльников // Записки Одесского общества естествоиспытателей. — 1929. — Том. 45. — С. 117–140.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 53. — (№ 757).
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 346
| Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
