Макей Володимир Володимирович
Володимир Володимирович Макей (біл. Уладзімір Уладзіміравіч Макей; 5 серпня 1958, Некрашевичі, Гродненська область, Білоруська РСР — 26 листопада 2022[4], Мінськ, Білорусь) — білоруський державний діяч і дипломат, Міністр закордонних справ Білорусі з 20 серпня 2012 до своєї смерті 26 листопада 2022 року.
| Володимир Володимирович Макей | |
|---|---|
| біл. Уладзі́мeр Уладзі́мeравіч Маке́й | |
.jpg) | |
| Міністр закордонних справ Республіки Білорусь | |
| 20 серпня 2012 — 26 листопада 2022 | |
| Прем'єр-міністр | Михайло М'ясникович Андрій Кобяков Сергій Румас Роман Головченко |
| Попередник | Сергій Мартинов |
| Наступник | Алейник Сергій Федорович |
| Народився | 5 серпня 1958 Некрашевичіd, Турецька сільська радаd, Корелицький район, Гродненська область, Білоруська РСР, СРСР |
| Помер | 26 листопада 2022[1] (64 роки) Мінськ, Білорусь |
| Похований | Східне кладовище |
| Відомий як | політик, дипломат, військовослужбовець |
| Країна | СРСР і Білорусь[2] |
| Alma mater | Мінський державний лінгвістичний університет (1980) і Diplomatic Academy of Viennad (1993)[3] |
| У шлюбі з | Полякова-Макей Віра Олександрівнаd |
| Нагороди |   |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Освіта
ред.Народився 5 серпня 1958 року в Гродненської області. У 1980 році закінчив Мінський державний педагогічний інститут іноземних мов за фахом юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови. Володів англійською та німецькою мовами. У 1992—1993 Макей навчався в Дипломатичній академії МЗС Австрії.
Біографія
ред.У 1980—1992 — служив у Радянській Армії (1980—1992), полковник запасу[5]. За даними ЗМІ, Макей працював у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони СРСР[6][7].
У 1993—2000 рр. — на дипломатичній службі в МЗС Білорусі. У 1993—1995 — третій секретар управління інформації та гуманітарного співробітництва, другий секретар відділу аналізу та прогнозування, другий секретар секретаріату міністра. У 1995—1996 рр. — заступник начальника Служби державного протоколу Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь. У 1996—1999 рр. — представник Білорусі при Раді Європи, радник Посольства Білорусі у Франції. У 1999—2000 рр. — начальник управління загальноєвропейського співробітництва МЗС Білорусі.
У 2000—2008 — працював помічником президента Білорусі. 15 липня 2008 року призначений главою Адміністрації Президента Білорусі. Будучи главою адміністрації, Макей займався співробітництвом білоруської влади з британською PR-фірмою «Bell Pottinger[en]»[8]. Перед виборами 2010 року він звинуватив білоруську опозицію у підготовці озброєних провокацій[9][7].
20 серпня 2012 року призначений Міністром МЗС Білорусі[10]. У 2013 році з Макея було частково знято санкції ЄС, введені проти нього після білоруських виборів та протестів 2010 року[11]. У 2014—2020 роках Макей грав значну роль у політичній лібералізації та «м'якій білорусизації» Білорусі та покращення відносин із Заходом. Однак після виборів і протестів 2020 року Макей продовжив підтримку Олександра Лукашенка, різко висловлювався про Литву та білоруських політемігрантів, а також анонсував знищення громадянського суспільства Білорусі у разі відмови від скасування санкцій[7].
16 лютого 2022 року, за кілька днів до початку вторгнення Росії в Україну, Володимир Макей заявив, що після завершення навчань у Білорусі не залишиться жодного військовослужбовця РФ і жодної одиниці техніки[12].
У червні 2022 року Володимир Макей потрапив під санкції Канади[13].
Помер 26 листопада 2022 року[14]. Серед причин його раптової смерті називали інфаркт, отруєння та самогубство[6]. 29 листопада Макея поховали на Східному цвинтарі Мінська[15]. Після смерті Макея кілька людей було затримано за негативні інтернет-коментарі про померлого[16][17].
Нагороди та відзнаки
ред.Родина
ред.Був одружений другим шлюбом, у Макея було двоє синів.
Старший син Володимира Макея, Віталій, з 2017 року до вересня 2020 року працював заступником начальника Управління економічного співробітництва та сталого розвитку у Головному управлінні багатосторонньої дипломатії Міністерства закордонних справ. Раніше був радником з економічних та екологічних питань у представництві Білорусі при ООН та працював першим секретарем посольства Білорусі в Австрії. 2020 року Віталій Макей звільнився з міністерства, а 2021 року розкритикував МЗС, охарактеризувавши як хамську його відповідь на привітання з Днем Волі від посольства США. Віталій не був присутній на офіційній церемонії прощання зі своїм батьком, але був на його похороні.
Примітки
ред.- ↑ Belarus foreign minister Makei dies suddenly - Belta
- ↑ https://blr.belta.by/society/view/uladzimir-makej-jakim-my-jago-vedali-122133-2022/
- ↑ https://zviazda.by/be/news/20221126/1669475127-pamyor-ministr-zamezhnyh-sprau-belarusi-uladzimir-makey
- ↑ Керівник білоруського МЗС Володимир Макей раптово помер. У Москві "приголомшені". BBC News (укр.). 26 листопада 2022. Процитовано 26 листопада 2022.
- ↑ «Будет спасать Лукашенко от санкций» // Свободные новости плюс. — 2012. — № 34 (478). — 28 августа. — С. 8
- ↑ а б Загадкова смерть очільника МЗС Білорусі: ЗМІ назвали ймовірну причину загибелі Макея. ТСН. 20 лютого 2023.
{{cite web}}:|first=з пропущеним|last=(довідка) - ↑ а б в Раптова смерть, вишиванка й обіцянка, що війська Росії покинуть Білорусь: чим відомий Володимир Макей. Радіо Свобода. 29 листопада 2022.
- ↑ Ковалёв, Алексей (30 серпня 2020). Ребят, уматывайте отсюда. Как британские пиарщики и Березовский пытались помочь Александру Лукашенко сблизиться с Западом. Расследование «Медузы». Meduza (рос.). Архів оригіналу за 31 серпня 2020. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Белорусская оппозиция готовит "вооруженные провокации". Обозреватель (рос.). 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 18 грудня 2022. Процитовано 18 грудня 2022.
- ↑ Донбас — це невід'ємна частина України — міністр закордонних справ Білорусі. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 15 жовтня 2015. Процитовано 14 серпня 2015.
- ↑ Гаджиев, Мовсун (25 червня 2013). Приоткрытое окно в Европу для белорусского чиновника. The New Times (рос.). Архів оригіналу за 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ Лотоцька, Наталка (16 лютого 2022). Усі російські військові залишать Білорусь після завершення навчань, — міністр закордонних справ РБ Макей. Лівий берег.
- ↑ Regulations Amending the Special Economic Measures (Belarus) Regulations: SOR/2022-167. Canada Gazette[en] (англ.). 25 червня 2022. Процитовано 10 квітня 2023.
- ↑ Помер голова МЗС Білорусі. РБК-Україна (укр.). Процитовано 28 листопада 2022.
- ↑ Ціхары, бусікі і Лукашэнка на пустых вуліцах. Як у Мінску развітваліся з Макеем. Новы Час (біл.). 29 листопада 2022.
- ↑ В Беларуси мужчину задержали из-за "негативного комментария по поводу смерти" министра Владимира Макея. Настоящее время (рос.). 30 листопада 2022. Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Задержан еще один человек за комментарий о смерти Макея. reform.by[be] (рос.). Архів оригіналу за 17 грудня 2022. Процитовано 17 грудня 2022.
- ↑ Указ Прэзідэнта Рэспублікі Беларусь з 1 сакавіка 2006 г. № 136 Аб узнагароджанні работнікаў, якія ўнеслі найбольш значны ўклад у сацыяльна-эканамічнае развіццё рэспублікі ў 2001—2005 гадах, дзяржаўнымі ўзнагародамі Рэспублікі Беларусь, 1/7323 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (біл.)
Посилання
ред.- Міністр закордонних справ Республіки Білорусь [Архівовано 18 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Біяграфіі Юрыя Жадобіна, Вадзіма Зайцава і Уладзіміра Макея [Архівовано 19 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Старонка на праекце BelarusProfile. [Архівовано 11 серпня 2015 у Wayback Machine.]