Лопе II де Аро (ісп. Lope Díaz II de Haro; бл. 117015 листопада 1236) — кастильський магнат, біскайський сеньйор (1214–1236). Учасник Реконкісти, хрестоносець, член Ордену святого Якова. Представник дому Аро. Старший син біскайського сеньйора Дієго II де Аро та Марії Манріке. Брав участь разом із батьком у битві при Навас-де-Толосі (1212). Васал кастильських королів Альфонсо VIII, Енріке I, Фернандо III. Підтримував останнього під час конфлікту з леонським королем Альфонсо IX, за успіхи отримав титул королівського хорунжого. Нагороджений поселеннями Аро і Педросо. Супроводжував Фернандо ІІІ у війні проти маврів Андалузії, відзначився під час звільнення Баеси (1227). Був одружений із Урракою, донькою Альфонсо IX і звідною сестрою Фернандо III. Конфліктував із калаоррським єпископом (1232—1235). Без дозволу короля видав свою доньку Менсію за магната Альваро де Кастро, що породило конфлікт із короною (1234). Помер у Кастилії. Похований Нахерському монастирі святої Марії. Також — Ло́пе ІІ Аро́ський. Прізвисько — Хоро́бра Голова́ (ісп. Cabeza Brava).

Лопе II
Лопе II
Сеньйор Біскайський
1214 — 15 листопада 1236
Попередник: Дієго II де Аро
Наступник: Дієго III де Аро
 
Народження: 1170(1170)
Біскайя, Кастилія
Смерть: 15 листопада 1236(1236-11-15)
Кастилія
Поховання: Santa María la Real of Nájera de tus muertosd
Країна:  Кастильське королівство
Релігія: католик
Рід: Аро
Батько: Дієго II де Аро
Мати: Марія Манріке
Шлюб: Уррака Леонська
Діти: Менсія

Джерела

ред.
  • Ansón Oliart, Francisco Fernando III, rey de Castilla y León. — Madrid: Ediciones Palabra S. A. 1998. (ісп.)
  • Barón Faraldo, Andrés Grupos y dominios aristocráticos en la Tierra de Campos oriental, Siglos X-XIII. — Palencia: Monografías, 2006. (ісп.)

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лопе II де Аро