Горова Леся Володимирівна
Леся Володимирівна Горова́ (нар. 8 травня 1971, Львів) — українська співачка, композиторка. Народна артистка України (2017), член Національної Спілки композиторів (2001). Донька політв'язня, громадського діяча і журналіста Володимира Горового.
| Леся Горова | |
|---|---|
| |
| Леся Горова, Трієст, серпень 2015 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 травня 1971 (53 роки) |
| Місце народження | Львів, Українська РСР, СРСР |
| Професії | музикантка |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка |
| Жанр | поп-музика, фольк-музика |
| Нагороди |   |
| horova.kiev.ua | |
Має в репертуарі більше 240 власних пісень. Пише пісні для молодих виконавців, дітей, інструментальну музику. Її пісні звучать в ефірі 1-го, 2-го і 3-го каналів національного радіо, на студії «Майдан» радіо «Голос Києва», на всесвітній службі радіо «Україна», на радіо «Люкс» та радіо «Свобода», періодично й на інших FM-станціях. Виступала на Майдані Незалежності під час ��омаранчевої революції
Життєпис
ред.Освіта
ред.- 1989 — закінчила музичну спеціальну школу імені Крушельницької.
- 1994 — закінчила Львівську консерваторію імені Миколи Лисенка, спеціальність — композитор, викладач теоретичних дисциплін. Навчалася в класі відомого українського композитора професора Мирослава Михайловича Скорика.
Кар'єра
ред.Після закінчення консерваторії працювала викладачем у Львівському музичному училищі імені Станіслава Людкевича.
З 1996 року працює у Вищому мистецькому коледжі Київської дитячої Академії мистецтв викладачем імпровізації та композиторської техніки. Серед учнів лауреати міських, всеукраїнських та двоє лауреатів міжнародних конкурсів юних композиторів.
Творчість
ред.З 16 років працює на професійній сцені. Дебютувала у жанрі авторської пісні на першій «Червоній Руті'89» у Чернівцях, отримала диплом. Брала активну участь у конкурсах та фестивалях: «Пісенний Вернісаж», «Мазепа-фест», «Тарас Бульба», «Вітер зі Сходу», «Сопот»; «Леутар» (Молдова), молодіжний рок-фестиваль у м. Дербі (Британія), «Жакерія» (Польща).
- Гастролі
Сольні турне по Великій Британії у 1991 та 1993 роках (Лондон, Манчестер, Ноттінгем, Единбург та інші — всього 25 міст), концерти для представників української діаспори у США (Денвер, Нью-Йорк), Австрії (Відень, Ґрац), Польщі (Варшава, Люблін, Краків та інші).
У серпні 2004 року разом з колективом «Світанок» брала участь у двох міжнародних фестивалях у Великій Британії (Алнвік, Единбург), де отримала спеціальний приз як композитор за найкращу пісню фестивалю в Алнвіці, яка стала гімном фестивалю.
- Альбоми
У Польщі у 1994 році на лейблі «Edicja Swietogo Pawla» вийшов її дебютний альбом «Залишитися собою», який наступного року було видано і в Україні («Гарба», Київ). «Колискова» з цього альбому протягом трьох років звучала на телеканалі УТ-1 у передачі «На добраніч, діти!».
2000 року вийшов другий аудіоальбом «Як приходить любов» (КП «Простір» об'єднання Оберіг, Київ).
Наприкінці 2004 року випустила компакт диск власних і народних колядок «Їде, їде Бог» (МПП «МЕД», м. Вінниця).
У травні 2005 випустила четвертий альбом власних пісень «Я патріот» (Atlantic, Київ).
- Книжки
- «Відчинилося життя. Збірник пісень для дітей» + CD-ROM, 2007
- «Колискові і не тільки»
- «Україна це світло»
Відзнаки
ред.- Медаль і посвідчення «Видатний учасник помаранчевої революції».
- 23 березня 2006 Указом Президента України № 254/2006 Лесі Горовій присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
- 7 березня 2017 Указом Президента України № 56/2017 Лесі Горовій присвоєно почесне звання «Народний артист України»[1].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України № 56/2017. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 7 березня 2017. Архів оригіналу за 9 березня 2017.
Посилання
ред.- Горова Леся Володимирівна // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 506.
- www.horova.kiev.ua — офіційний сайт «Горова Леся Володимирівна».
- Леся Горова. Вебпортал творчих, талановитих ініціативних берегинь «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 22 травня 2014.
- Горова Леся Володимирівна [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]