Леблас Йосип

Йозеф (Йосип, Жозеф) Леблас (пол. Józef Leblas; ? — бл. 1760) — скульптор першої половини — середини XVIII ст. імовірно французького або чеського походження. Працював у стилі рококо, на території Галичині та Волині (зокрема, в Олеську в 1720-1740-х роках) на замовлення князя Михайла Казимир «Рибоньки» Радзивіла (він і сприяв його переїзду на терени Галичини^[1]) та Жевуських.

Йосип Леблас ( Жозеф Леблан ?)
Ім'я при народженні	(можливо Жозеф Леблан)
Помер	1760
Національність	можливо, француз або чех
Громадянство	Річ Посполита
Жанр	релігійна скульптура, алегорія
Напрямок	пізнє бароко, рококо
Роки творчості	перша половина 18 ст.
Покровитель	Михайло Казимир «Рибонька» Радзивіл
Працював у містах	Олесько, Підгірці, Рівне, Жовква, Львів, Бережани
Основні роботи	скульптури на атику костела Св. Йосипа, Підгірці, фігури Св. Антонія та Св. Онуфрія (нині в Олеську), Діва Марія та Св. Лаврентій ( Костел Святого Лаврентія (Жовква)), скульптури Св. Антонія та Св. Онуфрія в дворику монастиря капуцинів, Олесько

Роботи

Працював у містах Олесько, Підгірці, Рівне, правдоподібно, у Жовкві.^[1]

• Алегоричні скульптури для так званого «castrum doloris» — траурних урочистостей у пам'ять королевича Якуба Людвіка Собеського у Жовкві (1743 р.)
• Відомі скульптури Св. Антонія та Св. Онуфрія в дворику монастиря капуцинів, Олесько (1745 р.)
• Ймовірно, працював на замовлення родини Жевуських у Підгірцях, де спільно із Себастіаном Фесінґером виконав з пісковика 8 скульптур святих, на аттику портика костела Св. Йосипа (1762 р.)^{[джерело?]}
• Відомі його скульптури Марії та Івана Богослова із «Розп'яття» з фарного костелу Святого Лаврентія Жовкви
• Фігури для вівтарів у єзуїтському костелі Львова.
• Скульптурні роботи для палацу Станіслава Любомирського у Рівному (1767 р.)