Латвійська Соціалістична Радянська Республіка

Збройні сили ЛСРР, які складалися з червоних латиських стрільців та інших підрозділів Червоної армії, швидко захопили більшу частину території сучасної Латвії, залишвши тимчасовому уряду Карліса Улманіса невеликий терен навколо міста Лієпая.

Уряд Стучки запровадив широкі комуністичні реформи, відновивши радикальний напрям політики від невдалого уряду Ісколата. Деякі реформи спочатку були популярними, наприклад, експропріація власності у буржуазії. Однак рішення про односторонню націоналізацію всіх сільськогосподарських угідь мало жахливі економічні наслідки для міст, оскільки підтримка режиму в селі різко зменшилася.

Селяни вже не погоджувалися постачати для городян продовольство на умовах уряду, дефіцит став гострим. Коли люди в Ризі та інших містах почали голодувати, що також спричинило широке невдоволення серед пролетаріату, хвиля червоного терору прокотилася як у селах, так і в містах, шукаючи ймовірних контрреволюціонерів, нібито відповідальних за провали режиму. Революційні трибунали та так звані Flintenweiber («Жінки-зброєносці») були пам’ятними складовими цієї хвилі терору.

Коли навесні 1919 року підтримуваний Антантою уряд Ульманіса здійснив контратаку за підтримки частин німецького Фрайкорпусу, вони швидко повернули втрачені території. Столиця, Рига, була відвойована 22 травня 1919 року, а територія ЛСРР була зменшена до частини Латгалії у східній Латвії до остаточної поразки в битві під Даугавпілсом об'єднаних латвійських і польських сил на початку 1920 року.

Поняття "відновлення" пізніше широко використовувалося істориками Латвійської РСР для виправдання того факту, що під час російської революції народ Латвії добровільно створив Ісколатстрельську республіку, за якою через кілька місяців німецької окупації послідувала Латвійська РСР, а в 1940 році, після "відновлення" радянської влади, була створена Латвійська РСР, стверджуючи, що Латвійська республіка була штучним утворенням, яке за підтримки Великої Британії та Німеччини лише поклало край радянській владі на 20 років.

• Stuchka, P. (1919–21). Piat' mesiatsev Sotsialisticheskoi sovetskoi Latvii: Sbornik statei i dokumentov (рос.). Pskov: Izd-vo TsK KP Latvii. с. 2 v. OCLC 38770737.
• Popoff, George (1932). The City of the Red Plague: Soviet Rule in a Baltic Town. London; New York: George Allen & Unwin; E. P. Dutton & Co. OCLC 413467.
• Krastyn', IA. P. (Krastiņš, J.) (ed.) (1959–60). Sotsialisticheskaia Sovetskaia Respublika Latvii v 1919 g. i inostrannaia interventsiia: Dokumenty i materialy (рос.) (латис.). Riga: Izd-vo Akademii Nauk Latviiskoi SSR. с. 2 v. OCLC 18861284.
• Zile, Zigurds L. (1977). Legal Thought and the Formation of Law and Legal Institutions in the Socialist Soviet Republic of Latvia, 1917–1920. Journal of Baltic Studies. 8 (3): 195—204. doi:10.1080/01629777700000191.

• Latvia in the Soviet Union (early flags)
• Latvia at www.worldstatesmen.org.
• (латис.) Significant documents from the history of the LSPR at historia.lv.