Лассана Діарра

Лассана Діарра почав свою професійну футбольну кар'єру у Франції в клубі «Гавр», звідки він після вдалих виступів в ролі опорного півзахисника зміг потрапити в молодіжну збірну Франції.

Після гри за збірну його помітили скаути лондонського «Челсі», які шукали заміну Клоду Макелеле, що вже був віковим футболістом і в недалекому майбутньому потребував заміни. У липні 2005 року Діарра перейшов в «Челсі» за 4,5 млн євро. Незважаючи на те, що в «Челсі» Діарра не отримував багато ігрової практики, він був названий найкращим молодим гравцем команди в сезоні 2005/2006. В сезоні 2006/2007 у зв'язку з епідемією травм серед гравців лінії захисту головний тренер Жозе Моурінью став використовувати Діарра як правого захисника. За час виступів у складі «аристократів» виборов титул чемпіона Англії, ставав володарем Кубка Англії та володарем Кубка англійської ліги. Тим часом до футболіста став проявляти інтерес лондонсь��ий «Арсенал», очолюваний французом Арсеном Венгером. «Челсі», беручи до уваги, що контракт з футболістом закінчувався в січні 2008 року, погодився на перехід Діарра в стан своїх конкурентів 31 серпня 2007 року.

Перейшовши в «Арсенал» за 3 млн євро, Діарра взяв собі 8-й номер, що звільнився після відходу з команди шведа Фредеріка Юнгберга. Арсен Венгер назвав Лассана дуже корисним гравцем для команди через його багатофункціональність. Проте Діарра грав мало і в підсумку зажадав трансферу.

11 січня 2008 року, лише через 5 місяців після приходу Діарра в «Арсенал», він перейшов в «Портсмут» за 7 млн євро. Головною причиною переходу, за словами гравця, стала недостатня ігрова практика в колишньому клубі, яка ставила під сумнів його участь в чемпіонаті Європи 2008 року. У «Портсмуті» він став гравцем основного складу, і його гра в клубі і в збірній привернула до нього інтерес європейських грандів.

У середині грудня 2008 року «Портсмут» досяг домовленості з мадридським «Реалом» про трансфер футболіста за суму близько 20 млн євро. Офіційно перехід Діарра в «Реал» відбувся 1 січня 2009 року, в день відкриття трансферного вікна. У новій команді гравець отримав майку з номером Маммаду Діарра, який вибув через травми до кінця сезону. Для уникнення плутанини з однофамільцем, на майці написали прізвисько гравця, засноване на його імені — «Lass».

26 листопада 2011 року Діарра провів свій 100-й матч за «Реал» у всіх змаганнях^[1].

1 вересня 2012 року футболіст підписав контракт з махачкалінським «Анжі» за системою «3+1»^[2]. Трансфер обійшовся в суму близько 5 млн євро^[3]. У складі «Анжі» француз дебютував 16 вересня в грі восьмого туру проти «Краснодара», яку махачкалінці виграли 5:2^[4]. 20 жовтня 2012 року в матчі проти столичного «Спартака» отримав важку травму коліна внаслідок грубого підкату Кирила Комбарова та вибув на два місяці^[5].

Внаслідок зміни стратегії розвитку махачкалинського клубу та відмови від дорогих гравців, 20 серпня 2013 року підписав 4-річний контракт з московським «Локомотивом»^[6]. Сума трансферу склала 12 млн євро. У новій команді француз вибрав 85 номер. Дебютував 26 серпня в домашньому матчі проти «Ростова», вийшовши на заміну в другому таймі за рахунку 3:0. Матч завершився з рахунком 5:0 на користь «залізничників». У матчі 6-о туру проти петербурзького «Зеніту» був вилучений з поля за «фол останньої надії». 26 вересня забив свій перший гол за «Локомотив» у ворота єкатеринбурзького «Уралу» (3:0). Всього за 2013 рік отримав 3 червоних картки.

Перед початком сезону 2014/15 Діарра та Мбарк Буссуфа, що також перейшов з «Анжі» в «Локомотив» 2013 року, відмовилися приступити до тренувань з «Локомотивом»^[7], мотивуючи це поганими відносинами з головним тренером — Леонідом Кучуком^[8]. У підсумку «Локомотив» розірвав контракт з Діарра в односторонньому порядку^[9], після чого було оголошено про підписання французом угоди з англійським «Квінз Парк Рейнджерс»^[10]. Однак в останній момент угода зірвалася^[11]. 18 листопада 2014 року Діарра подав в УЄФА скаргу на московський клуб в зв'язку ситуацією зі своїм контрактом^[12]. 18 листопада 2014 року Діарра подав у УЄФА скаргу на московський клуб у зв'язку з ситуацією зі своїм контрактом^[13] — за даними ФІФА Діарра не є вільним агентом, тому в зимове трансферне вікно не зміг перейти в «Інтернаціонале»^[14].

24 липня 2015 року Діарра перейшов у «Марсель» в статусі вільного агента, контракт розрахований на чотири роки. При цьому, статус трансферу залишився невизначеним і справа про компенсацію «Локомотиву» буде розглядатися в Міжнародному спортивному суді в Лозанні^[15] (куди була подана апеляція на рішення ФІФА про виплату з боку Діарра 10,5 млн євро^[16]). За півтора року відіграв за команду з Марселя 37 матчів в національному чемпіонаті. На початку сезону 2016/17 він був обраний капітаном команди, однак вже за кілька місяців з приходом на тренерську лаву Руді Гарсії Діарра втратив і капітанську пов'язку, і місце в основному складі. У лютому 2017 Ласс Діарра розірвав контракт з клубом за згодою сторін.

У квітні 2017 року Діарра, який два місяці не мав ігрової практики, перейшов до клубу «Аль-Джазіра» з Абу-Дабі. Провівши за клуб лише п'ять матчів, у грудні він розірвав контракт із клубом за обопільною згодою^[17].

У січні 2018 повернувся до Франції, на правах вільного агента підписавши контракт з «Парі Сен-Жермен»^[18].

У лютому 2019 завершив розірвав контракт з парижанами та вирішив завершити спортивну кар'єру.

Протягом 2005–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Франції. На молодіжному рівні зіграв у 18 офіційних матчах.

2007 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 2008 року в Австрії та Швейцарії, проте там не зіграв жодного матчу, а збірна не змогла вийти з групи. На чемпіонат світу 2010 року Діарра не поїхав через виявлене спадкове захворювання шлунка^[19].

2013 року Лассана відмовився грати за збірну Франції, мотивувавши це тим, що Лоран Блан та Дідьє Дешам його ігнорували після невдалого виступу збірної на ЧС-2010^[20]. У 2015—16 роках повернувся до збірної.

Провів у формі головної команди країни 34 матчі.