Кінешма (рос. Кинешма) — місто в Івановській області Росії.

Кінешма
Кинешма
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Код ЗКАТУ: 24405
Код ЗКТМО: 24705000001
Основні дані
Перша згадка: 1429
Статус 1777
Населення 86 067 (2014)
Площа 49 км²
Поштові індекси 155800 - 155819
Телефонний код +7 49331
Географічні координати: 57°27′ пн. ш. 42°09′ сх. д. / 57.45° пн. ш. 42.15° сх. д. / 57.45; 42.15
Висота над рівнем моря 110 м
Влада
Вебсторінка admkineshma.ru
Мапа
Кінешма (Росія)
Кінешма
Кінешма

Мапа


CMNS: Кінешма у Вікісховищі

Розташовано на правому березі річки Волга (Горьковське водосховище), за 400 км на північний схід від Москви, за 100 км від міста Іваново.

Назва

ред.

Скоріш за все назва походить з фіно-угорських мов, а саме від протофінопермського кореня *känз, слова з яким і нині зустрічаються у марійських мовах. Приміром, марійське слово кинє (лукомар. кыне) перекладається як конопля.[1]

Історія

ред.
 
Кінешма, Волзький бульвар
 
Кінешма, у центрі міста
 
Кінешма, собор
 
На вулицях міста

Точна дата заснування Кінешми невідома. Перші письмові згадки належать до 1429 року, коли її зруйнували татари[2][3].

У 1504 та 1539 роках Кінешма згадується як сільське поселення.

1616 року Кінешма стала повітовим центром[2].

1708 року Кінешма була приписана до Архангелогородської губернії, 1719 — до Ярославської провінції Санкт-Петербурзької губернії, з 1727 — у складі Московської губернії[2][3]. 1777 року Кінешма отримала статус міста й повітового центру Костромської губернії[3].

1871 року в місті з'явилась залізниця, що поєднала Кінешму з Москвою.

30 березня 1967 року було розпочато будівництво заводу «Автоагрегат», який первинно був філією Московського заводу малолітражних автомобілів (МЗМА, у подальшому — АЗЛК). 1986 року було розпочато будівництво залізнично-автомобільного мосту через Волгу, який було завершено тільки 2003 і лише в автомобільному варіанті.

Храми міста

ред.

Відомі особи

ред.

Міста-побратими

ред.

Примітки

ред.
  1. Матвеев А. К. (2015). Субстратная топонимия Русского Севера. IV. Топонимия мерянского типа. Т. 4. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. с. 156—157. (рос.)
  2. а б в Балашов Л. М. . Кинешма прежде и теперь. Историко-краеведческий очерк. — Кінешма, 1999. — 72 с.
  3. а б в Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  4. Информация о связях города Кинешмы с другими городами. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.

Література

ред.
  • Мезенин М. Г. . Город Кинешма. — Іваново : Ивановское кн. изд-во, 1953. — 68 с. — 5000 прим.
  • Мезенина Н., Михайлов Я. Кинешма: Путеводитель-очерк. — Ярославль : Верхне-Волжское кн. изд-во, 1971. — 80 с.

Посилання

ред.