Костянтин IX Мономах

Костянти́н IX Мономах (грец. Κωνσταντίνος Θ΄ Μονομάχος, бл. 1000 — 11 січня 1055) — візантійський імператор (1042–1055). Імператриця Зоя вибрала Костянтина чоловіком і співімператором у 1042 році, хоча його було заслано внаслідок організації змови проти попереднього її чоловіка, імператора Михайла IV. Вони правили разом до смерті Зої у 1050 році.

Костянтин IX Мономах
грец. Κωνσταντίνος Θ΄ Μονομάχος
Народився	1000[1] Константинополь, Східна Римська імперія
Помер	11 січня 1055 Константинополь, Східна Римська імперія ·чума
Країна	Східна Римська імперія
Діяльність	політик
Знання мов	середньогрецька
Посада	Візантійський імператор
Рід	Македонська династія і Мономаховичі
Батько	Theodosios Monomachosd
Брати, сестри	Efprepíad
У шлюбі з	Зоя і Q124729168?
Діти	Марія-Анастасія Мономах
Медіафайли у Вікісховищі

Костянтин — представник столичної знаті. Син Феодосія Мономаха, судді іподрому, та представниці роду Торніків За Костянтина IX Мономаха влада в провінціях перейшла до цивільних чиновників-префектів. У період його правління почалися напади зі сходу на Візантію турків-сельджуків, а з півночі — печенігів. У 1043 році відбувся останній похід київської дружини на чолі з Володимиром Ярославичем на Константинополь, що завершився укладенням в 1046–47 роках мирного договору між Візантією і Київською Руссю. Договір був закріплений шлюбом сина Ярослава Мудрого Всеволода з родичкою (можливо дочкою) Костянтина IX Мономаха Анною (Марією).

За часів імператора Костянтина IX Мономаха друкувалися монети, на яких, окрім відбитку із зображенням самого імператора, можливо побачити й зображення космічної катастрофи того часу, а саме вибуху наднової зірки SN 1054, з якої утворилася Крабоподібна туманність^[2].