Костирко Петро Федорович

Народився 2 (14 лютого) 1897 в багатому козацькому селі Лави (тепер Сосницького району Чернігівської області). У 1930 закінчив Київський художній інститут. Був учнем П. Альошина, О. Вербицького та В. Кричевського.

З 1936 року викладач Київського художнього інституту, пізніше директор Київського будівельного інституту; з 1963 року професор Київського художнього інституту. Серед учнів: Л. Прибєга, В. Кішкань.

Помер в Києві 14 лютого 1982 року. Похований на Байковому кладовищі.

• Перша ТЕЦ у Києві, зараз Теплоелектроцентраль № 3 (у вспівавторстві з Кричевським, 1931—1936);
• Житловий будинок письменників «Роліт» на вулиці Леніна в Києві (1931—1934);
• Канівський музей-заповідник Т. Г. Шевченка (в співавторстві з Кричевським, 1936—1938).

• Будинок історико-краєзнавчого музею (колишнє земство) в Полтаві (1960);
• Будинок міськради в Києві;
• Архітектурна частина надмогильних пам'ятників — архітектору О. Вербицькому (1960), письменникові Ю. Яновському (1961) в Києві (обидва — з скульптором І. Макогоном);
• Пам'ятник П. Запорожцю в Білій Церкві (скульптор І. Кавалерідзе, 1971).

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.