Констанція Понятовська
Констанція Зофія Понятовська з Чарторийських (нар. 19 лютого 1695, Варшава, Польща — 27 жовтня 1759, Мальчиці, Львівська область[3]) — польська аристократка, старша дочка Казимира Чарторийського та Ізабели Ельжбети Морштин. Мати польського короля Станіслава Августа Понятовського.
| Констанція Понятовська | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 29 січня 1696[1] Варшава, Річ Посполита |
| Померла | 27 жовтня 1759 (63 роки) Мальчиці, Яворівський район, Львівська область, Україна |
| Країна | Річ Посполита |
| Знання мов | польська |
| Суспільний стан | шляхтич[d] |
| Рід | Чарторийські і Понятовські |
| Батько | Казимир Чорторийський |
| Мати | Izabela Elżbieta Morsztynd |
| Брати, сестри | Міхал Фридерик Чарторийський, Teodor Kazimierz Czartoryskid і Август Олександр Чарторийський |
| У шлюбі з | Станіслав Цьолек Понятовський |
| Діти | Казімеж Понятовський[2], Станіслав Август Понятовський, Ludwika Maria Poniatowskad, Franciszek Poniatowskid, Aleksander Poniatowskid, Ізабелла Понятовська, Andrzej Poniatowskid і Міхал Єжи Понятовський[2] |
 | |
Життєпис
ред.16 вересня 1720 року в соборі святого Яна у Варшаві вона вийшла заміж за Станіслава Понятовського. Від того шлюбу народились дев'ятеро дітей:
- Казімеж, коронний камергер,
- Франциск, канонік і священик Краківського собору,
- Олександр, ад'ютант принца Карла Лотаринзького,
- Людвіка Марія, дружина Яна Якуба Замойського,
- Ізабелла, дружина Яна Клеменса Браницького та після його смерті Анджея Мокроновського,
- Станіслав Август, король Польщі,
- Теодор Фелікс, помер у дитинстві,
- Анджей, австрійський фельдмаршал,
- Міхал Єжи, останній предстоятель Польщі перед розподілом.
Констанція Понятовська характеризувалася як надзвичайно розумна та честолюбна людина, але в той же час для неї була характерна релігійність, що межує з відданістю. Швидше за все, саме завдяки їй другого сина Францишека в юному віці відправили до духовної семінарії[4]. У вересні 1733 р. Констанція та її діти поїхали до Гданська, де вона прожила наступні шість років, піклуючись про всебічне виховання своїх дітей. У 1739 р. вона повернулася до Варшави, де у Краківському передмісті будувався палац Понятовських, за проектом Яна Зигмунта Дейбля[5]. Спочатку співпрацюючи з братами в рамках партії «Фамілія», наприкінці свого життя Констанція відійшла від політичного життя і посварилася зі своїми побратимами[6]. Її поховали в церкві в Януві (нині Івано-Франкове)[7], де існувала її надгробна плита з епітафіями на мармуровій до��ці[8].
Бібліографія
ред.- Зієнковська К., Станіслав Август Понятовський, Департамент національний імені Оссолінського, Вроцлав 2004 , стор. 9-11, 15-17, 25-30, 66-70.
Примітки
ред.- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ M. J. Minakowski. Konstancja Zofia Czartoryska na stronie Genealogii potomków Sejmu Wielkiego. sejm-wielki.pl. Процитовано 13 червня 2015.
- ↑ K. Zienkowska, Stanisław August Poniatowski, Wrocław 2004, ss. 9–10.
- ↑ K. Zienkowska, Stanisław August Poniatowski, Wrocław 2004, ss. 16–17, 25–26.
- ↑ K. Zienkowska, Stanisław August Poniatowski, Wrocław 2004, ss. 68–69.
- ↑ Na szlakach dziedzictwa Jana III Sobieskiego. www.sobieski.lubaczow.com.pl. Процитовано 20.11.2013.
- ↑ Sadok Barącz, Pamiątki jazłowieckie, Lwów, 1862, s. 175 (przyp.). [dostęp 2017-03-01]