Кондратюк Василь Іванович
Васи́ль Іва́нович Кондратю́к (нар. 23 грудня 1951, с. Славута, Віньковецький район Хмельницька область) — український живописець, графік, народний художник України, лауреат премії Лесі Українки, очолює Житомирське відділення Національної спілки художників України. Член Спілки художників України.
Василь Іванович Кондратюк | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 23 грудня 1951 (73 роки) ![]() Славута, Віньковецький район, Кам'янець-Подільська область, Українська РСР, СРСР ![]() | |||
Країна | ![]() ![]() ![]() | |||
Навчання | Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова | |||
Вчитель | Овчинников Володимир Степанович ![]() | |||
Напрямок | станковий живопис, станкова та книжкова графіка | |||
Вплив | П. Приведа В. Гурмак В. Овчинников | |||
Член | Національна спілка художників України ![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
З життєпису
ред.У 1990 році закінчив Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова, факультет графіки. Педагогами зі спеціальності були: П. Приведа, В. Гурмак, В. Овчинников, А. Попов.
Член Спілки художників України з 1992 року.
Працює у Житомирі: художником Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Кочерги (1976—1978); оформлювачем художніх майстерень (1978—1984); на художньо-виробничому комбінаті (1984—1996); викладачем у ПТУ № 17 (1996—1998); головним художником міста, головним спеціалістом при Головному управлінні містобудування та архітектури міськради (1999—2008); водночас від 2007 року — головою Житомирської обласної організації НСХУ.
Василь Іванович Кондратюк — учасник 30 всеукраїнських, міських та обласних мистецьких виставок починаючи від 1984 року. Також 6 персональних — у Житомирі (1996, 2001, 2006—2008, 2010), Новограді-Волинському (Житомирська область, 2009).
Нагороди
ред.- Народний художник України (23 серпня 2024; за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку)[1].
Доробок
ред.Василь Іванович Кондратюк працює в жанрі станкового живопису (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова картина), станкової та книжкової графіка. Для творчості Кондратюка характерні тяжіння до багатопланового монумента��ьного змісту, ліричного романтизму та поетичності, насичений колір. Окремі роботи митця зберігаються у Літературно-меморіальному музеї Лесі Українки (м. Звягель), Кмитівському музеї образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука (Кмитів, Житомирський район, Житомирська область).
Живопис
ред.- 1989 — «Буря пройшла»;
- 1990 — «Повоєнна весна»;
- 1991 — «Забута Богом»;
- 1993 — «Шалений біг»;
- 1995 — «Літній день»;
- 1997 — «Батьківський сад»;
- 1999 — «Троїсті музики»;
- 2000 — «Весни примари»;
- 2001 — «Маки цвітуть»;
- 2002 — «Холодний день», «Було колись в Україні…»;
- 2003 — «Барви бабиного літа»;
- 2004 — «Квітуча оселя», «Півники»;
- 2005 — «Мелодія квітучої весни», «Польові маки»;
- 2006 — «Розмова з вічністю», «Марічка», «Біля річки»;
- 2007 — «Розмова з осиротілою хатиною», «Храм на Подолі», «Бузковий подих»;
- 2008 — «Мої хризантеми»;
- 2009 — «Карпатський мотив»;
- 2010 — «Тиша на кордоні», «Негода».
Графіка
ред.- 1989 — акварель «Буря пройшла»;
- 1990 — серія ліногравюр «Життя», акварелі «Останній сніг», «Повоєнна весна»;
- 1992 — акварелі «Мелодія ночі», «Ніч на Замковій горі», ілюстрації до збірок українських народних казок «Чарівна скрипка», «Зоряна сівба: Поезії» О. М. Косенка;
- 1993 — акварель «Зимова соната»;
- 1996 — ілюстрації до збірок українських народних казок «Вірність: Поезії» А. Малиновського;
- 1997 — ілюстрації до збірок українських народних казок «Тато цуцика приніс» С. Штатської;
- 2002 — акварель «Осінні квіти»;
- 2006 — акварель «Квітує м'ята».
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 513/2024 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України»
Джерела
ред.- Персональна виставка живопису Василя Кондратюка відкрилась в ЖДУ імені Івана Франка[недоступне посилання з липня 2019]
- Арт-галерея «Nostalgie» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В. З. Савченко. Кондратюк Василь Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |