Комп'єнське перемир'я (1940)

Франція вступила у Другу Світову війну 3 вересня 1939 року після нападу Німеччини на Польщу, проте активних бойових дій не вела до весни наступного року, коли 14 квітня англо-французький десант розпочав досить успішні дії в окупованій німцями Норвегії. Коли 10 травня Німеччина розпочала наступ на країни Бенілюксу, Франція була змушена згорнути дії в Скандинавії і того ж дня увійти на територію Бельгії. Незважаючи на численні, добре озброєні англо-французькі війська в цьому регіоні і близько мільйона боєздатних військ Бельгії і Голландії, їх нерішучість, а також незадовільна протиповітряна оборона привели до того, що вже 13 травня німецькі війська перетнули франко-бельгійський кордон, а 14 травня змусили капітулювати Голландію.

Щоб уникнути оточення, 26 травня з Дюнкерку почалась евакуація англійських і частково французьких військ, яка тривала до 4 червня. На цей момент була окупована вся Бельгія, а 8 червня німецькі війська вийшли на береги Сени, що змусило уряд Франції виїхати з Парижу, оголосивши його вільним містом. 14 червня німецькі війська без спротиву захопили столицю Франції, а 17-го уряд, який напередодні очолив маршал Філіпп Петен, звернувся до Рейху з проханням про перемир'я.

• Тексти перемир'я: німецькою [Архівовано 30 Січня 2012 у Wayback Machine.] та французькою [Архівовано 18 Травня 2011 у Wayback Machine.] мовами.