Ковалевський Антон Анатолійович

Народився 2 серпня 1984 року в місті Київ. У футбол починав грати дитячій команді ФК «Лепсе»^[3]. Вихованець футбольної школи київського «Арсеналу». Останні півтора юнацьких роки провів у школі футболу київського «Динамо»^[3]. Одного разу на прохання друзів зіграв за збірну Збройних сил України зі збірною німецького Бундесверу. На цій грі був присутній тренер-селекціонер «Ворскли» Орест Баль, який після матчу запросив Антона в Полтаву^[3].

У Полтаві починав з другої команди, яку очолював Олег Моргун. Через півроку, 18 червня 2003 року, дебютував у вищій лізі в матчі проти маріупольського «Іллічівця» (1:1), вийшовши на заміну на останні пів години матчу^[4]. З 2003 по 2005 роки був гравцем «Ворскли». У той період в Полтаві тренери змінювалися по кілька разів за сезон. При Володимирі Мунтяні був гравцем основного складу. Послідовники Володимира Федоровича ж, для перевірки ігрових якостей, відправляли футболіста в дубль. Коли в команду прийшов Віктор Носов, Ковалевський, що мав з ним розбіжності, був змушений її залишити^[5].

Гравець був відданий в оренду^[5] в першоліговий клуб «Нафтовик-Укрнафта», після чого підписав повноцінний контракт зі «Сталля» (Дніпродзержинськ), а потім перейшов в «Миколаїв».

Взимку 2008 року агент Ковалевського вийшов на зв'язок з українським тренером Анатолієм Пісковцем, який незадовго до цього очолив чемпіона Грузії — «Олімпі» з міста Руставі. Пісковець взяв гравця на Кубок Співдружності, після якого Ковалевський отримав запрошення спробувати себе в казанському «Рубіні». З цією командою Антон пройшов збори, але укласти контракт не вдалося через переїзд в Казань іншого українського нападника — Сергія Реброва^[5]. Ковалевський повернувся до Грузії. З «Олімпі» посів у чемпіонаті Грузії підсумкове четверте місце.

З літа 2008 року деякий час провів у білоруському «Гомелі». З 2009 по 2010 роки грав у азербайджанському «Турані». У цій команді перекваліфікувався з нападника в півзахисники^[3].

У «Турані» грав разом з молдавським футболістом Валерієм Оніле. Коли він повернувся на батьківщину, то звернув увагу місцевих селекціонерів на Ковалевського. Так Антон опинився в «Мілсамі»^[3], звідки 2011 року перейшов в «Зімбру»^[6]. У складі кишинівської команди двічі ставав бронзовим призером чемпіонату Молдови (2010/11, 2011/12), але повноцінним гравцем стартового складу не став^[7].

2012 року повернувся в Україну. Виступав у командах нижчих дивізіонів «Олімпік» (Донецьк), «Арсенал» (Біла Церква) та аматорської — «Єдність» (Плиски). Крім того, пробував свої сили в білоруській «Білшині»^[8] та «Полтаві»^[9], проте до контракту справа так і не дійшла.

У вересні 2013 року на запрошення українського спеціаліста Романа Покори став гравцем грузинської «Гурії»^[10], яку згодом залишив ще до закінчення чемпіонату через те, що керівництво клубу не виконувало взяті на себе фінансові зобов'язання^[11]. З цієї причини троє українців — тренер Покора та гравці Ковалевський та Віталій Шумейко судилися з клубом^[11].

У січні 2014 року підтримував форму у київському «Локомотиві»^[11].

У тому ж 2014 році завершив виступи у якості футболіста.

• Бронзовий призер чемпіонату Молдови (2): 2010/11, 2011/12
• Чемпіон Чернігівської області (1): 2013

• Ковалевський Антон Анатолійович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Статистика на сайті www.footballdatabase.eu [Архівовано 8 Травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• Ковалевський Антон Анатолійович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua